Головуючий І інстанції: Потетій А.Г.
30 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 545/2068/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2018 року по справі № 545/2068/18
за позовом ОСОБА_1
до інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2, третя особа - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції -
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила:
- скасувати постанову серія НК №366978 від 09.08.2018р. про притягнення до адміністративної відповідальності;
- справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2018 року позов задоволено.
Визнано дії інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 при винесенні постанови серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП - неправомірними.
Скасовано як незаконну постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися належним чином.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 09.08.2018 р. інспектором управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2, складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №366978, згідно з якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн.
За змістом вищевказаної постанови ОСОБА_1, 09.08.2018р. о 14 год. 45 хв. на а/д Полтава - Олександрія 24 км, керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIC, державний номер НОМЕР_1, при зміні руху завчасно не подала сигнал покажчика повороту, чим порушила п. 9.4, 9.2 б ПДР України (а.с. 19).
Не погоджуючись з постановою від 09.08.2018р. серії НК №366978, ОСОБА_1 звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з дослідженим диском з відеозаписом обгону здійсненого позивачем не зафіксовано момент початку здійснення вказаного маневру і тому не зафіксовано факт не увімкнення позивачем покажчика повороту завчасно, перед початком здійснення обгону службового автомобіля патрульної поліції, отже не підтверджено належними та допустимими доказами факту порушення вимог правил дорожнього руху позивачем в даному випадку здійснення обгону.
Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частина друга статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно з ч.3 вказаної статті, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 - 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення ( частина 5 статті 258 КУпАП).
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) ( далі - Інструкція № 1395).
Пунктом 4 р.1 Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідно до п.1 р. ІІІ Інструкції № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 р. ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення апеляційний суд звертає увагу на таке.
За приписами ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Розділом 9 ПДР України врегульовано питання попереджувальних сигналів.
За приписами п. 9.2 "б" водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п. 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (п.п. 1.10.43 ПДР України).
Статтею 9 КупАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заперечуючи проти встановлених відповідачем обставин щодо скоєння адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 вказувала, що не порушувала Правил дорожнього руху.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Під час розгляду справи встановлено, що постанова серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року, складена інспектором управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 містить посилання на технічний засіб - BI0032.
Відповідачем надано DVD-RW диск з відеозаписами, які, на думку суб'єкта владних повноважень, підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
З першого відеозапису, що міститься на диску DSJX3BI032_BI0032, вбачається складання відносно позивача постанови про адміністративне правопорушення, ознайомлення позивача з правами.
З другого відеозапису, що міститься на диску DSJX3BI032_BI0032, вбачається ознайомлення позивача зі змістом постанови та отримання копії оскаржуваної постанови.
Разом з тим, наданий відповідачем DVD-RW диск містить відеозапис тривалістю дві секунди під назвою "video", яким зафіксовано рух транспортного засобу позивача, проте, в оскаржуваній постанові не вказано технічний засіб, яким здійснено вказаний відеозапис, що виключає можливість прийняття його в якості належного доказу по справі.
Відповідачем всупереч вимогам ч.1,2 ст.77 КАС України, не надано належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що постанова про накладення адміністративного стягнення містить виправлення в п.6 постанови, зокрема, в даті вчинення адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим є незрозумілим, коли саме вчинено правопорушення: 08.08.2018 р. чи 09.08.2018 р.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає юридично правильними висновки суду першої інстанції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Стосовно визнання дій інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 при винесенні постанови серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірними, слід зауважити на таке.
Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Колегія суддів дійшла висновку, що дії зі складення постанови у справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих чинним законодавством. Отже, вказані дії суб'єкта владних повноважень не порушують прав позивача.
Оскільки права позивача порушені, то вони підлягають відновленню у спосіб, яким є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання дій інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 при винесенні постанови серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірними підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, 250, 286, 308, 310, ч.2 ст. 313, ст. 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2018 по справі № 545/2068/18 скасувати в частині визнання дій інспектора управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 при винесенні постанови серії НК № 366978 від 09 серпня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП неправомірними.
В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09.10.2018р. по справі №545/2068/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5