28 листопада 2018 року
Київ
справа №813/2214/17
адміністративне провадження №К/9901/65645/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/2214/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Відповідно до частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов містить 1 вимогу немайнового характеру; 2017 рік) ставка судового збору складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 1280,00 грн. (200% від 1600,00 грн.*0,4).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача 31219207026007; Код банку отримувача (МФО) 899998; Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; Символ звітності банку 207; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову 24 квітня 2018 року, повний текст якої виготовлено 25 квітня 2018 року. При цьому, касаційна скарга скаржником була здана на відділення пошти 05 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання, в якому відповідач просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції, однак у зв'язку з тим, що касаційна скарга була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо такої скарги, її повернуто 25 травня 2018 року.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Однак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки скаржником не наведено причин, які б його позбавляли можливості звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою у встановлений законом строк. Зазначене свідчить про відсутність реального наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Враховуючи те, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документів, що підтверджують право особи на підписання касаційної скарги, можна дійти висновку, що повторно подавши касаційну скаргу, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог КАС України з 25 травня 2018 року (з моменту повернення касаційної скарги скаржнику).
Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням викладеного, скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів та надати документ про сплату судового збору.
За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року.
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №813/2214/17 залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Шарапа
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич