Іменем України
29 листопада 2018 року
Київ
справа №810/390/17
провадження №К/9901/15754/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/390/17
за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області на постанову Київського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Панченко Н.Д.) від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Літвіної Н.М., суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) від 21 серпня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 27 грудня 2016 року № 10845/10/06-09-13-03.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік у розділі ІІІ Декларації ("Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним") вказав правильні і достовірні відомості як щодо адреси реєстрації свого місця проживання, так і щодо майна, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта. Водночас, податковий орган при проведенні перевірки порушив процедуру, що передбачена Порядком здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2015 за № 418/26863, внаслідок чого позивач був позбавлений права надати свої пояснення податковому органу та взяти участь у прийнятті рішення щодо нього.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 23 лютого 2017 року Київський окружний адміністративний суд вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 27.12.2016 № 10845/10/06-09-13-03 про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39566728) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) гривень до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами: (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: ГУДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО):821018; рахунок отримувача: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001).
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при складанні висновку та повідомлення за результатом перевірки декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, відповідач порушив вимоги Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року № 333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за № 418/26863, що виявилось у невиконанні вимог про повідомлення у письмовій формі суб'єкта декларування про виявленні розбіжності з метою отримання письмових пояснень щодо причин виникнення розбіжностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 21 серпня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 11 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року.
10. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що позивачем не було відображено у розділі ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік відомості про майно, що зазначене у позиції 2 розділу І Декларації ("Місце проживання декларанта"). На думку скаржника, висновок Коростенської ОДПІ від 27.12.2016 №10845/10/06-09-13-03 про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є правомірним та скасуванню не підлягає.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_1 з березня 2014 року працює в апараті Київського окружного адміністративного суду та є державним службовцем.
25 березня 2016 року відповідно до вимог Закону України від 07.04.2011 № 3206-VI "Про засади запобігання і протидії корупції" ОСОБА_1 подав за місцем роботи декларацію про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.
16 січня 2017 року від керівництва Київського окружного адміністративного суду позивач дізнався, що на адресу суду надійшло повідомлення від 27.12.2016 №10845/10/06-09-13-03 від Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про те, що за результатами здійснення перевірки відомостей, зазначених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, встановлено подання останнім недостовірних відомостей.
Із змісту вказаного повідомлення вбачається, що податковий орган відповідно до абзацу другого частини десятої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" повідомив спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції про те, що за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік щодо інформації, яку ОСОБА_1 зазначив у декларації, встановлено недостовірні відомості, оскільки «у позиції 25 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік» ОСОБА_1 не відображені відомості про квартиру, як місце фактичного проживання, що зазначене у позиції 2 розділу І Декларації, адреса місця знаходження якого є Україна, АДРЕСА_1".
Тобто, у рядку 25 розділу ІІІ Декларації ("Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним") ОСОБА_1 не зазначено відомості про квартиру як адреси місця проживання у рядку 2 розділу І Декларації ("Місце проживання декларанта").
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Конституція України
14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI (у редакції чинній на момент подання декларації)
16.1. Частина 1 статті 12. Суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
16.2. Частина 10 статті 12. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування.
Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.
17. Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333
17.1. Пункт 1. Цей Порядок визначає механізм проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей про доходи, нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов'язання (далі - відомості), зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація) за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка).
17.2. Пункт 3. Метою здійснення перевірки є забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів декларування.
17.3. Пункт 7. Загальний алгоритм проведення контролюючими органами перевірки включає такі складові:
1) одержання від державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права копії декларації суб'єкта декларування;
2) проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючому органі податкової інформації щодо доходів, отриманих суб'єктом декларування, та порівнянні її з відомостями про доходи, вказані в декларації, з метою з'ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації нерухоме майно, транспортні засоби, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, цінні папери, внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, фінансові зобов'язання з наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них з метою з'ясування достовірності та повноти їх відображення в декларації;
проведенні арифметичного контролю;
3) направлення запитів до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків для одержання документів (копій документів) та інформації щодо відомостей, які мають відображатися в декларації, у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України та Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», у разі:
встановлення розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них;
необхідності з'ясування інформації щодо перебування у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта нерухомого майна, транспортних засобів, перебування у його власності цінних паперів, внесків до статутних (складених) капіталів товариств, підприємств, організацій, витрат на придбання, фінансових зобов'язань, інших відомостей, які мають відображатися в декларації;
4) одержання від суб'єкта декларування письмового пояснення та/або копій підтвердних документів у разі встановлення розбіжності між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною в контролюючому органі податковою інформацією про них, у тому числі встановлені після отримання відомостей за запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також платників податків.
Надані письмові пояснення та/або копії підтвердних документів з питань встановлених розбіжностей є обов'язковими до розгляду та врахування при складанні висновку про результати здійснення перевірки;
5) підготовка висновку про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (далі - висновок);
6) надсилання письмового повідомлення спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - повідомлення).
17.4. Пункт 12. У розділі ІІІ декларації перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна та суми витрат на придбання у власність, оренду чи інше право користування, вказаних у декларації, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи.
При перевірці відомостей про нерухоме майно, вказаних у розділі III декларації, враховується зазначена суб'єктом декларування в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації суб'єктом декларування).
17.5. Пункт 16. У разі встановлення під час перевірки розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною податковою інформацією, контролюючий орган, який проводить перевірку, повідомляє про них суб'єкта декларування у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Суб'єкт декларування не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, який проводить перевірку, надає письмове пояснення щодо таких розбіжностей та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування під час підготовки висновку.
17.6. Пункт 17. Висновок і повідомлення підписуються керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку. Факсимільне відтворення підпису керівника (або особи, яка виконує його обов'язки) контролюючого органу не допускається.
17.7. Пункт 19. Рішення, дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що адреса, яка зазначена ОСОБА_1 у рядку 2 розділу І Декларації ("Місце проживання декларанта"), а саме, АДРЕСА_2, є адресою реєстрації місця проживання, відомості про яку зазначені у його паспорті громадянина України. Квартира, що знаходиться за вказаною адресою, є комунальною власністю і належить на праві житлового найму батьку позивача ОСОБА_3.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 є власником даної квартири, вона перебуває у нього в оренді чи на іншому праві користування суду не надано.
Також не надано жодних доказів надіслання контролюючим органом, під час проведення перевірки, ОСОБА_1 запиту чи повідомлення у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень щодо причин виявлених у декларації розбіжностей та надання копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості, що передбачено пунктом 16 Порядку.
Крім того, судами встановлено, що Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області у грудні 2015 року проводила перевірку надання достовірних відомостей про нерухоме майно, вказаних ОСОБА_1, у тому числі і у розділі III декларації за 2014 рік, яка здійснювалась відповідно до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", яка є тотожною перевірці, що проводилась на підставі частини десятої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Незважаючи на ту обставину, що дані у рядку 2 розділу І та рядку 25 розділу ІІІ Декларацій, що зазначались позивачам у деклараціях за 2014 рік та 2015 роки, не змінювались і є аналогічними, за результатами такої перевірки Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області склала висновок від 10.12.2015 № 15416/10/06-09-17-02 про надання ОСОБА_1 достовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 27.12.2016 № 10845/10/06-09-13-03 про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру складений з порушенням вимог Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 № 333.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
20. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
21. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
22. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області - залишити без задоволення.
2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №810/390/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх