26 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3026/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
представників апелянта Буринської міської ради Сумської області - Жахалова Є.Г., Усенка В.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в. м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції - Кравченко Є.Д.) від 24.09.2018р. (повний текст рішення складено 24.09.2018р.) по справі № 1840/3026/18
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумський області, викладену у листі від 20.03.2018 № В-1797-1807/21-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк десять днів з дня набрання законної сили даним рішенням.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 16.02.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області. До заяви було додано викопіювання, на якому зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту.
Листом від 20.03.2018 № В--1797-1807/21-18 відповідач повідомив, що під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно бути прийнята до уваги позиція органів місцевого самоврядування яка базується на принципі колегіальності. З метою уникнення можливої соціальної напруги та для прийняття законного розпорядчого рішення, запропоновано позивачу звернутись до Буринської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування.
Позивач вважає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), при цьому в листі відповідача не наведено жодної з них.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду заяви позивача від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області і прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, Буринською міською радою Сумської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вирішив питання про права та інтереси Буринської міської ради Сумської області, а також порушив вимоги матеріального права, оскільки оскаржуване рішення прийнято без врахування істотних обставин справи.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні представники Буринської міської ради Сумської області підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 16.02.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту.
Листом від 20.03.2018 № В--1797-1807/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача, що при розгляді наданих позивачем матеріалів встановлено, що територія Червонослобідської сільської ради входить до складу Буринської об'єднаної територіальної громади. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» Головне управляння має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»). Враховуючи вищевикладене, Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування яка базується на принципі колегіальності. З метою уникнення можливої соціальної напруги та для прийняття законного розпорядчого рішення, запропоновано позивачу звернутись до Буринської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняло обґрунтованого рішення у відповідності до вимог ст. 118 ЗК України, а тому лист від 20.03.2018 № В--1797-1807/21-18 не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу, то заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є передчасними.
В свою чергу, з метою повного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно розгляду заяви позивача від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області та зобов'язання відповідача повторно розглянути зазначену заяву і прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1, 2 та п."а" ч.3 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 117 ЗК України).
Згідно положень ч.ч. 6-7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням надавши документи.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким центральним орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до Положення про нього, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15.
На підставі вищевикладеного, Держгеокадастр України, його територіальні органи наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення лише державної власності.
В свою чергу, законом визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у листах відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони законом не передбачені, а отже є незаконними.
Положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині сьомій статті 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.
Разом з тим, частиною дев'ятою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.
Статтею 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).
Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Вказані висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 11.04.2018 року по справі №806/2208/17.
Згідно із ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Лист відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області, за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду заяви позивача від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області.
Також, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 6 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області і прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У разі неприйняття такого рішення у належній формі упродовж встановленого законом строку, тобто у разі протиправної бездіяльності відповідача, особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 10 статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.
Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16.
З приводу доводів апеляційної скарги про прийняття судом першої інстанції рішення про права та інтереси Буринської міської ради Сумської області, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
В свою чергу, скаржником не було надано належних та допустимих доказів того, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки Буринської міської ради Сумської області.
Так, станом на час спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Тобто, Держгеокадастр України, його територіальні органи наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
Колегія суддів зауважує, що представники скаржника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначили, що на час спірних правовідносин земельна ділянка, з приводу якої позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не передана у власність Буринської міської ради Сумської області та перебуває у державній власності.
Жодних інших обставин, які б могли свідчити про те, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки Буринської міської ради Сумської області, скаржником не наведено, а колегією суддів під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваним рішення суду першої інстанції не зобов'язано відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а зобов'язано повторно розглянути заяву, у зв'язку з неналежним її розглядом та не прийняттям обґрунтованого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Буринської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 по справі № 1840/3026/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик
Судді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 30.11.2018 року.