Справа № 495/5776/18
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
27 серпня 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.
при секретарі - Савенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання та додаткових витрати на дитину,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час навчання останнього в Одеському морехідному училищі рибної промисловості ім. Олексія Соляника - у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи працездатного віку щомісяця, починаючи з 26.06.2018 року і до 07.07.2020 року та стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання в Одеському морехідному училищі рибної промисловості ім. Олексія Соляника розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи працездатного віку щомісяця, згідно договору про надання освітніх послуг, а саме в розмірі 18 795 грн.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити її позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову.
Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином, будь-яких заяв на адресу суду не надавав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.263 ЦПК України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 12 липня 2005 року був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 004181 від 12.07.2005 року. (а.с.5)
Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД №304536 виданим 11.08.2000 року Староцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №12. (а.с.6)
Спільна дитина, ОСОБА_3 навчається в Одеському морехідному училищі рибної промисловості імені ОСОБА_4, та на теперішній час є студентом 2 курсу, з денною формою навчання, строк навчання з 01.09.2016 року по 07.07.2020 рік. (а.с.9-10)
Повнолітня дитина навчається на денній формі навчання, можливості працювати не має, власних доходів не має, потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням, а саме: проживання в гуртожитку, придбання продуктів харчування, транспортних витрат, канцелярських товарів та одягу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що обовязок утримувати повнолітню дитину у період навчання лежить на обох батьках, а не лише на матері.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно до п.20 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу тощо.
Відповідно до ст.201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення
При визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітньої дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрати є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами. Таким чином, витрати, на здобуття освіти і навчання дитини є додатковими витратами, які направленні на розвиток дитини та її здібностей, здобуття освіти тощо.
Так, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання в Одеському морехідному училищі рибної промисловості ім. Олексія Соляника розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи працездатного віку щомісяця, згідно договору про надання освітніх послуг, а саме в розмірі 18 795 грн., понесені нею на забезпечення усім необхідним для навчання,чим і обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно Постанови Верховного суду України від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17 - вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Верховний суд України також звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів необхідності додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відновідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.199, 200 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчаннята додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання повнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка продовжує навчання, у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи працездатного віку щомісяця, починаючи з 26.06.2018 року і до 07.07.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя :