Справа № 474/851/18
Провадження № 2/474/288/18
28.11.18 року Врадіївський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Фасій В.В.
при секретарі судового засідання - Багрін Н.А.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення їй додаткового строку терміном три місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, обґрунтовуючи вимоги тим, що пропустила строк для прийняття спадщини, з поважних причин, - не знала до липня місяця 2018 року про існування заповіту від 26.04.2006 року на її ім'я, раніше оформленням спадкових справ не займалася та не змогла вчасно звернутися із заявою до нотаріуса через віддаленість свого місця проживання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Крім того, просили судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
В судовому засіданні відповідач - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що подав письмову заяву за вх. № 5734 від 28.11.2018 року.
Частинами 3 та 4 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вивчив матеріали справи, враховуючи те, що визнання відповідачем пред'явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 189 ЦПК України, виконано завдання підготовчого провадження, суд вважає за можливе прийняти рішення за результатами проведення підготовчого провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Судом встановлено наступне:
- 21.07.2004 року ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку загальною площею 5,20 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 21.07.2004 року, показання позивача, відповідача в якості свідків);
- за життя, ОСОБА_4 зробила заповітне розпорядження, яким на випадок своєї смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 вказану земельну ділянку (заповіт посвідчений секретарем виконкому Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області Коломійченко Л.І. від 26.04.2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 50, показання позивача в якості свідка);
- спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася 29.12.2014 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане 02.01.2015 року, показання позивача, відповідача в якості свідків);
- спадкодавця ОСОБА_4 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, та знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю (довідка Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області за вих. № 423 від 13.08.2018 року, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3, видане 18.08.2000 року, показання позивача, відповідача в якості свідків);
- ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4, видане 03.03.2016 року, показання позивача, відповідача в якості свідків);
- чоловік спадкодавці ОСОБА_6 на день смерті проживав одиноко за адресою: АДРЕСА_1 (довідка Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області за вих. № 442 від 17.08.2018 року, показання позивача, відповідача в якості свідків);
- спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 є відповідач по справі ОСОБА_3, відповідно до заповіту від 26.04.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 51 (заповіт посвідчений секретарем виконкому Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області Коломійченко Л.І. від 26.04.2006 року, зареєстрований в реєстрі за № 51, показання відповідача в якості свідка);
- спадкова справа після померлої ОСОБА_4 не відкривалася, відомості про спадкоємців відсутні (довідка Врадіївської державної нотаріальної контори № 1343/01-16 від 28.11.2018 року);
- 06.09.2018 року державним нотаріусом Врадіївської державної нотаріальної контори Поплужною К.А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», гл. 10 розд. ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - не подання заяви про прийняття спадщини на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини (відповідь щодо надання роз'яснення № 915/01-16 від 06.09.2018 року, показання позивача в якості свідка);
- позивач у строки встановлені для прийняття спадщини, заяву до державної нотконтори не подала у зв'язку з необізнаністю про наявність заповіту, раніше оформленням спадкових справ не займалася та не змогла вчасно звернутися із заявою до нотаріуса через віддаленість свого місця проживання (показання позивача в якості свідка).
При прийнятті рішення, суд керується:
Статтею 1216 ЦК України, якою визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Ст. 1218 ЦК України, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦПК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду україни №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Правовим висновком ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017р. (необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України, докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними.
Тому, з огляду на поважність причин пропуску строку прийняття спадщини, неможливість позивача в інший спосіб захистити своє невизнане право, відповідач по справі визнав позов, та таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимога позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.
Достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, суд вважає надання їй строку терміном три місяці.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, думку позивача та її представника судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк терміном 3 /три/ місяці для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Суддя В.В. Фасій