ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" листопада 2018 р. справа № 0940/1400/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Панікара І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
07.08.2018 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років із зменшенням відсоткового основного розміру пенсії з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивача. Вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки внесені зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З урахуванням викладеного просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру 90 відсотків суми грошового забезпечення та виплатити недоотриману різницю починаючи з 01.01.2016 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В період з 03.09.2018 року по 02.11.2018 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, окрім того, згідно наказу № 32К від 20.11.2018 року, в період з 25.11.2018 року по 29.11.2018 року, перебував у відрядженні, у зв'язку з чим, 30-денний строк розгляду справи продовжено на 63 календарних дні.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 06.09.2018 року, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що правових підстав для перерахунку пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення немає, оскільки відповідно до вимог пункту 8 розділу 11 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року та пункту 23 розділу 11 Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166 від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри “90” замінено цифрами “80” та цифри “80” замінено цифрами “70” відповідно.
У відповіді на відзив, позивач не погодився із наданим представником позивача обгрунтуванням, з огляду на практику Верховного суду України.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1, як колишньому працівнику органів внутрішніх справ, з 22.06.2007 року призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 90% від грошового забезпечення на відповідній посаді.
Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі також - Постанова №103).
У відповідності до пункту 3 цієї Постанови з 1 січня 2016 року підлягають перерахунку пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплата перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій проводиться з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у встановленому порядку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (пункт 5 Постанови №103).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, виданої за формою та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. При цьому відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на час перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату виходячи із первісного встановленого розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення.
24.05.2018 року відповідач листом повідомив позивача про здійснення з 01.01.2018 року перерахунку пенсії, з урахуванням застосування обмеження максимального розміру пенсії 70-ма % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.8).
В обґрунтування проведеного обмеження максимального розміру пенсії відповідач зазначив, що Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-17 від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1-100%, до категорії 2-95%. Таким чином, відповідач відмовив у виправленні та здійсненні нарахування пенсії в розмірі, обчисленому при її призначенні - 90 % грошового забезпечення, з підстав відсутності підстав для такого перерахунку.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту “а” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно частини 2 статті 13 зазначеного Закону в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії - 31.03.2014 року, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Підпунктом 8 пункту 6 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” внесено зміни та цифри “90” замінено цифрами “80” та цифри “80” замінено цифрами “70” відповідно.
Як встановлено судом, позивачу з 09.07.2007 року відповідачем була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення. Зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивачу, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам, які проходили службу в органах внутрішніх справ має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17); провадження №К9901/9950/18) і від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 8 листопада 2017 року у справі №161/7413/17 (провадження №К/800/36811/17).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та в подальшому допущено протиправну бездіяльність при розгляді звернення позивача, щодо проведення зворотнього перерахунку, внаслідок чого, позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Про цьому суд зазначає, що розглядаючи позовні вимоги сторони в межах заявлених позовних вимог, які остання обґрунтовує виключно з позицій протиправності дій позивача щодо зменшення відсоткової ставки сум грошового забезпечення з 90% до 70 %, на переконання суду, дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії, слід вважати протиправними тільки за період, що розпочався із 01.01.2018 року, оскільки це доведено як відповіддю на звернення позивача так і протоколом по пенсійній справі від 15.05.2018 року і жодним чином не може стосуватися періоду з 01.01.2016 року, як про це зазначив позивач у другій позовній вимозі, оскільки до моменту перерахунку проведеного згідно вищевказаного протоколу, пенсійні виплати розраховувалися виходячи із розрахунку 90% сум грошового забезпечення.
Водночас щодо позовної вимоги про виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, суд зазначає, наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.
Водночас, обраний позивачем спосіб захисту - «зобов'язати виплатити різницю» не узгоджується із законодавчо обумовленою можливістю суду забезпечити його реалізацію саме у такий спосіб, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено коригування розміру пенсійних виплат виключно шляхом здійснення їх перерахунку, що апріорі передбачає їх безумовну виплату.
Тобто захисту підлягає уже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких наразі не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні, тобто чи здійснить відповідач перерахунок згідно рішення суду чи ні. У випадку не виконання рішення суду, діятимуть вже інші механізми спрямовані на його реалізацію.
У зв'язку з чим, рішення суду не може бути прийнято із невірно визначеним способом захисту, на майбутнє, зокрема, із зобов'язанням суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах, котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, про те ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
За наведених підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" і зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015. №988, Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області, виходячи із розрахунку 90 відсотків грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог. Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352,40 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору, згідно з квитанцій за № 0.0.1102160174.1 від 07.08.2018 року (а.с. 3).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі 70% суми грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 90% суми грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (вул. Шевченка 104, с. Милування, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77437, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088)
Суддя Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 30 листопада 2018 р.