Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/128/18-ц
29 листопада 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Стратовича О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.
розглянувши у судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначивши, що з 20.01.2009 року вони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 4.
Від спільного проживання у шлюбі з відповідачем мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є неповнолітніми.
В судове засідання позивач не з'явилася, але надала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, але надав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що сторони з 20.01.2009 року перебувають у шлюбі, який був зареєстрований віддом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 4, що стверджується свідоцтвом про шлюб. Від спільного проживання в шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають по місцю проживання позивачки, що стверджується копією свідоцтв про народження дітей.
Під час спільного проживання у шлюбі між позивачкою та відповідачем виникли неприязні відносини, які створили обстановку при якій збереження сім'ї є неможливим, і у зв'язку з чим сторони більше шести місяців не підтримують шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
Позивачка не перебуває на обліку з приводу вагітності в Олевській центральній районній лікарні, що стверджується довідкою Олевської ЦРЛ №84 від 25.04.2018 року, а також немає неповнолітніх дітей віком до одного року.
Відповідач своїм правом на подачу заперечень не скористався, а тому у суду нема підстав сумніватися у доводах викладених позивачем, як підставах для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Неповнолітніх дітей слід залишити з позивачкою для подальшого виховання, відповідно до вимог ст.160, 161 СК України, оскільки це не суперечить її інтересам та інтересам дітей.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією від 26.04.2018 про сплату судового збору в сумі 704 грн. 80 коп., оскільки судом приймається рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то є необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат.
Керуючись ст.ст. 7,12,13,81,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст. ст.104,112-115,160, 161 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити .
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 20.01.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 4 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище: «Романчук».
Місце проживання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначити за місцем проживання матері ОСОБА_1 для подальшого виховання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд цивільної справи судом в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду Апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН - НОМЕР_1, паспорт серії ВН №481496.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії ВМ №851156, ІПН - НОМЕР_2.
Суддя: ОСОБА_5