Справа № 1540/3999/18
23 листопада 2018 року о 16 год. 41 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання -Закуріної А.М.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, - за паспортом, свідоцтвом про народження ОСОБА_2
ОСОБА_3 - за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_4- за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання:65086, АДРЕСА_1) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44), Суворовського районного відділу м. Одеси Головного управління державної міграційної служби в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська,62) про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду 08 серпня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44) про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки; зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, з проставленною відміткою місця проживання без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та будь-якого іншого цифрововго ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук та автоматизованої обробки персональних даних; зобовязання вести паспортний облік щодо позивача за прізвищем, іменем та по-батькоів, роком народження та за місцем реєестрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, у тому числі, за серією та номером паспорту, без внесення інформації про неї до Єдиного державного демографічного реєестру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних.
Ухвалою від 13 серпня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по досягненню дитиною шістнадцятирічного віку в липні 2018 року звернулась до Суворовського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області та до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі її дитини паспорта у вигляді паспортної книжечки, однак, це звернення залишилось поза увагою цього підрозділу міграційної служби та не було проведено дії щодо оформлення паспорту у вигляді книжечки.
У вказаній заяві було повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обґрунтовано право на паспорт - книжечку. Однак, позивачу було відмовлено у видачі ОСОБА_2 паспорту у вигляді книжечки.
Позивач зазначив, що відповідач відмовив у наданні такого паспорту, посилаючись на Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється у формі картки.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/4808/18) від 29.08.2018 року, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на заяву позивача та її доньки відповідачем роз'яснено порядок та спосіб оформлення та переліку документів, необхідних для оформлення та виготовлення паспорта громадянина України вперше.
На день звернення позивача із заявою до ГУДМС в Одеській області були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Також, відповідач зазначив, що жодних виключень з цього обовязку не передбачені чиним законодавством, виконання позивачем свого обовязку щодо отриманням паспорту громадянина України повинно відбуватись відповідно до вимог Закону України «Про єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», норми якого не надають жодних привілеїв, переваг або додаткових прав перед іншими громадянами.
Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 06 вересня 2018 року було зупинено провадження у адміністративній справі №1540/3999/18 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17.
У зв'язку з прийняттям ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду рішення у зразковій справі №806/3265/17, протокольною ухвалою від 25 жовтня 2018 року було поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті 09 листопада 2018 року.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_6 районий відділ ГУДМС в Одеській області та відкладено розгляд справи на 23 листопада 2018 року.
23 листопада 2018 року розгляд справи розпочався по стуі.
На відкритому судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
На відкритому судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
Суд встановив, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1.
ОСОБА_2, згідно з свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, є неповнолітньою та на час виникнення спірних правовідносин - звернення до відповідачів із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки, їй виповнилося 16 років (а.с.21).
Так, матеріалами справи підтверджено, що 06 липня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах своєї доньки -ОСОБА_2 звернулась до Суворовського РВ ГУДМС в Одеській області із заявою, в якій просила видати своїй дитині паспорт у вигляді паспортної книжечки згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (а.с.13-14).
Листом від 11.07.2018 року вих. №5116/1565 Суворовський РВ ГУДМС в Одеській області повідомив позивача про те, що відсутні правові підстави для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки (а.с. 15-16).
Також, суд встановив, що 06.07.2018 року вих. М-976/6/5101-18 ГУДМС в Одеській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для видачі паспорту у вигляді книжечки.
Позивач вважає надану відповідь відмовою у наданні дитині паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду у зразковій справи №806/3265/17, суд зробив такі висновки.
Ця справа має ознаки типової справи, перелічені у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17.
Суд встановив, що на час виникнення спірних правовідносин було чинним Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Положення, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
20 листопада 2012 року прийнятий Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI (далі - закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна"; нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт"; На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резусфактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Як зазначив позивач у позовній заяві, ОСОБА_1, звертаючись в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Суворовского районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, відмовилась від отримання паспорту з безконтактним електронним носієм.
Разом з тим, підстави викладених у відповіді на заяву позивача від 06.07.2018 року, в якості відмови у видачі паспорту у вигляді книжечки, суд вважає протиправними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України не втратив чинності та пунктом 3 вказаного Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України 1994 року, відтак, підстави для відмови викладені у відповіді на звернення позивача є протиправними.
Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта гр. України у формі книжечки було розглянуто ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
Так, постановою ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18 позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Управління ДМС у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт; зобов'язано Відділ ДМС оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт.
Вирішуючи спір по суті, ОСОБА_5 Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку ОСОБА_5 Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
При вирішенні спору ОСОБА_5 Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон № 1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Як зазначено у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, ОСОБА_5 Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Суд робить висновок про те, що вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління ДМС України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області у видачі ОСОБА_7 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо протиправності бездіяльності відповідачів у видачі паспорту у вигляді книжечки, суд вважає, що належать задоволенню позовні вимоги про зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, з проставленною відміткою місця проживання без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та будь-якого іншого цифрововго ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук та автоматизованої обробки персональних даних шляхом зобов'язання Головне управління ДМС України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_7 паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18.
Між тим, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог позивача про зобовязання вести паспортний облік щодо позивача за прізвищем, іменем та по-батькоів, роком народження та за місцем реєестрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, у тому числі, за серією та номером паспортну, без внесення інформації про неї до Єдиного державного демографічного реєестру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі персональних даних, оскільки, визначений судом спосіб захисту є достатнім та ефективним способом відновлення порушених прав позивача, крім того, ці позовні вимоги є передчасними.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що відсутні докази щодо понесення судових витрат, жодні витрати не належать стягненню та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання:65086, АДРЕСА_1) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44), Суворовського районного відділу м. Одеси Головного управління державної міграційної служби в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська,62) про визнання протиправної бездіяльності щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати відмову Головного управління ДМС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44) в особі Суворовського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська,62) у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ - протиправною.
Зобов'язати Головне управління ДМС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44) в особі Суворовського районного відділу Головного управління ДМС України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська,62) оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготвлений та піписаний « 29» листопада 2018 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.