28 листопада 2018 року м. Київ № 810/4184/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про виправлення описки в рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
26 листопада 2018 року до суду звернулась ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2 із заявою про виправлення описки в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2018, в якій просила абзац п'ятий резолютивної частини викласти у запропонованій нею редакції.
Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вказана заява, як вже зазначалося, подана та підписана адвокатом ОСОБА_2.
Приписами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано питання вимоги до заяви, з урахуванням приписів статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію Закону щодо вимог до позовної заяви, а саме статей 160, 161, а також положення статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Так, за загальним правилом частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Як встановлено судом, заява підписана представником - адвокатом ОСОБА_2 На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 до позовної заяви було додано ордер КВ № 215014 (а.с. 47), який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 16.03.2018 № б/н (а.с. 45, 46 зворот).
Також, до позовної заяви додано незасвідчену у належний спосіб ксерокопію договору про надання правової допомоги від 16.03.2018 № б/н, оскільки така копія не містить жодних необхідних реквізитів, зокрема, дати засвідчення, прізвища та ініціалів особи, її підпису, яка вчинила відповідний запис тощо.
Зі змісту наведеного договору вбачається, що його предметом, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1, є доручення клієнта - ОСОБА_1 АБ «Івана Хомича» надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Так, підпунктом 2.1 пункту 2 договору, який передбачає обов'язки адвокатського бюро зазначено, що адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, інших органах державної влади, підприємствах установах та організаціях у справі за позовом клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію клієнту з урахуванням нових складових грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року; адвокатське бюро має право покласти частину своїх обов'язків на іншу особу, з якою адвокатське бюро укладає окремий договір у випадку покладання частини своїх зобов'язань на іншу особу, адвокатське бюро залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору (підпункт 2.3 пункту 2.3 договору).
Слід зазначити, що представництво в суді - це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.
Аналізуючи вказані положення договору суд дійшов до висновку, що положення пунктів 1 та 2 договору, якими визначено предмет договору, обов'язки адвокатського бюро, не містять права як адвоката ОСОБА_2 так і адвокатського бюро на подання та підписання, зокрема, заяви до суду.
Крім того, всупереч підпункту 2.3 пункту 2 договору, до матеріалів заяви не додано окремого договору, укладеного із Адвокатським бюро «Івана Хомича» та адвокатом ОСОБА_2, в якому передбачено, перед усім іншим, обсяг прав адвоката, у тому числі й щодо права на підписання та подання заяв до суду.
При цьому, в інших умовах договору про надання правової допомоги від 16.03.2018 № б/н, таке право представника також не передбачено. Крім того, обсяг повноважень адвоката за даним договором у відповідності до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору зводиться виключно до представництва інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію клієнту з урахуванням нових складових грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року. Інших повноважень, у тому числі права на звернення від імені клієнта, зокрема із заявами, не пов'язаними з вирішенням питання щодо зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію клієнту з урахуванням нових складових грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року, умови договору про надання правової допомоги не містять взагалі.
Крім того, рішенням суду від 05.11.2018 позовні вимоги задоволено частково, зокрема, було зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачеві пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених раніше виплат. Вирішено й питання щодо судових витрат.
Викладене свідчить, що після ухвалення 05.11.2018 судом рішення у даній справі та частковим задоволенням позову було фактично вирішено питання, на захист якого звернувся позивач та, фактично, за умовами договору про надання правової допомоги було реалізоване право позивача шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених раніше виплат, що свідчить про повне виконання умов даного договору. Однак, зазначеним договором не передбачений строк його дії, що у взаємозв'язку із встановленими обставинами фактичного його виконання ухваленим на користь позивача рішенням у даній справі, у суду викликає певні сумніви в його чинності після досягнення обумовленої в ньому мети, оскільки застережень щодо укладання його на невизначений термін, положення договору також не містять.
Згідно з вимогами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 810/739/15 (№ К/9901/8381/18), в якій суд касаційної інстанції надав правову оцінку правомірності поверненню судом першої інстанції позовної заяви за відсутності у договорі про надання правової допомоги права представника саме на підписання позовної заяви, оскільки таке право не є тотожним із правом на подання позову, а також в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі № 810/4831/18, яка містить такі самі висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається позивачеві, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що заяву про виправлення описки у рішенні суду подано особою, яка не має права її підписувати, така заява підлягає поверненню разом із усіма доданими до неї документами на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, в силу вимог частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України), повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 7, 169, 243, 246, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про виправлення описки в рішенні суду повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.
Копію ухвали разом із заявою надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.