Справа № 159/5366/18
Провадження № 2/159/1474/18
29 листопада 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши у м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (м. Ковель вул. Володимирська, 91а/21) до ОСОБА_2 (Любешівський район, с. Погулянка, вул. Лесі Українки, 38) про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який 27.07.2015 року за рішенням Ковельського міськрайонного суду було розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 10.03.2016 року, з відповідача в користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20.01.2016 року. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 22.11.2017 року збільшено розмір стягуваних аліментів з відповідача в користь позивача на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 750 гривень на місяць.
Позивач вказує, що на даний час син досяг шестирічного віку, а тому збільшились потреби в матеріальному забезпеченні. Крім цього, аліменти, присуджені до сплати на утримання неповнолітньої дитини відповідач сплачує не вчасно та не кожного місяця, участі в додаткових витратах на дитину не бере, від участі у вихованні дитини ухиляється. Відповідач працює на роботі, однак розмір заробітної плати позивачу не відомий, оскільки сторони не спілкуються. Позивач вважає, що відповідач здатний сплачувати аліменти, необхідні для забезпечення належного рівня життя дитини.
На підставі викладеного, позивач просила збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2017 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 750,00 гривень до 2000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.11.2018 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на пред'явлений позов не подав. Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК ).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2017 року, вирішено збільшити розмір стягуваних на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 750 (сімсот п'ятдесят) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням у даній справі законної сили.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Після винесення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів, розмір прожиткового мінімуму для дітей у віці від 6 до 18 років збільшився відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня 2018 року - 1860 грн., з 1 липня 2018 року - 1944 грн., з 1 грудня 2018 року - 2027 грн.
Відповідач має вік 33 роки, не подав докази існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, докази існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, з врахуванням суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленому ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік", у розмірі по 1100 грн. щомісячно.
Визначений розмір аліментів в сумі 1100 грн. щомісячно, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин, оскільки розмір аліментів, визначений позивачем, в сумі 2000 грн. перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.
Враховуючи визначені ст. 182 СК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність збільшити розмір аліментів та стягувати аліменти в розмірі 1100 грн. щомісяця.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 184, 191, 192 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.11.2017 року, та стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, Любешівський район, с. Погулянка, вул. Лесі Українки, 38, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії АС № 717729 виданий 25.01.2002 року Любешівським РВ УМВС України у Волинській області) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Ковель вул. Володимирська, 91а/21, паспорт серії АЮ № 168204, виданий 16.01.2012 року Ковельським МРВ УМВС України у Волдинській області), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі по1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, Любешівський район, с. Погулянка, вул. Лесі Українки, 38, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії АС № 717729 виданий 25.01.2002 року Любешівським РВ УМВС України у Волинській області) в користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:ОСОБА_4