проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" листопада 2018 р. Справа № 922/1958/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Склярук О.І. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - адвокат ОСОБА_1, за довіреністю від 20.08.2018 року, свідоцтво від 22.02.2001 року №1877/10;
відповідача - адвокат ОСОБА_2, довіреність від 18.10.2018 року №01-26/5811; посвідчення №1809 від 03.10.2012 року;
третьої особи - ОСОБА_3, за довіреністю від 28.11.2017 року №354;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан”, м. Київ (вх. №464Х/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018 року у справі №922/1958/18, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.), повний текст якого складено 30.08.2018 року.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан”, м. Київ
до Акціонерного товариства “Харківобленерго”, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів (в частині внесення змін до статуту)
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.08.2018 року у справі №922/1958/18 у позові відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан” з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018 року у справі №922/1958/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АК “Харківобленерго”, що відбулись 30.05.2018 року, та оформлені протоколом №27 в частині внесення змін до Статуту АК “Харківобленерго” шляхом викладення його в новій редакції.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.
Згідно частини 3 статті 86 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори акціонерів кожного створюваного акціонерного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення органів товариства.
Втім, відповідач не є створюваним акціонерним товариством, тому обов'язковість затвердження статуту не регламентована даною нормою.
Закон України «Про ринок електричної енергії» взагалі не містить будь-яких норм стосовно зобов'язань щодо проведення зборів під час виділення акціонерного товариства та не може регулювати такі відносини, оскільки у відповідності до преамбули визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Вважає, що єдина норма, яка стосується порядку проведення загальних зборів акціонерів при виділенні товариства міститься у перехідних положеннях вказаного закону і вносить зміни до Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», втім жодних зобов'язань щодо проведення таких зборів емітентом, також, не містить.
А тому, висновок місцевого господарського суду про обов'язкове проведення загальних зборів акціонерів з затвердженням нової редакції Статуту АК «Харківобленерго» не ґрунтується на жодній нормі законів, які господарським судом першої інстанції було покладено у основу оскаржуваного судового рішення.
Також, з посиланням на п. 8.2.6. Статуту (у редакції чинній на момент проведення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго») вказує на те, що для прийняття рішень щодо внесення змін до Статуту АК «Харківобленерго», як згідно положень закону, так і згідно положень Статуту, необхідна кількість голосів - 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.
А таким чином, вбачається відсутність необхідної кількості голосів, регламентованих Законом України «Про акціонерні товариства» та Статутом АК «Харківобленерго» для прийняття рішення з вказаного питання.
Відповідно до Указів Президента України від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та від 28.09.2018 року № 295/2018 "Про переведення суддів", ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статтею 31 ГПК України, справу було передано до Східного апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 року поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан” на рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018р. у справі №922/1958/18; відповідачу встановлено строк до 12.11.2018 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 28.11.2018 року; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018р. у справі №922/1958/18 зупинено.
08.11.2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№819), який долучений до матеріалів справи.
Відповідач в обгрунтування своєї правової позиції у справі вказує про таке.
Рішення загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 року з питань порядку денного №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» оформлене протоколом загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 року №27, результати голосування по якому оформлені протоколом лічильної комісії №7, по якому «ЗА» проголосувало 166 754 281 голосів, що складає 67,0644455% від загальної кількості голосів акціонерів, що зареєструвались для участі у загальних зборах акціонерів та є власниками голосуючих з цього питання акцій, законно прийнято загальними зборами акціонерів кількістю, яка є більше ніж проста більшість голосів акціонерів та відповідно до положень пункту 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» є достатньою для визначення рішення таким, що «прийнято», а відповідно, доводи позивача про невідповідність кворуму для прийняття такого рішення є хибними.
Право позивача як акціонера на участь у зборах та голосування з дотриманням вимог щодо кворуму при прийнятті рішення не було порушено, а інтерес позивача не змінювати редакцію Статуту суперечить вимогам закону, і, відповідно, не підлягає захисту.
19.11.2018 року на адресу суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№1233), який долучений до матеріалів справи.
Третя особа в обгрунтування своєї правової позиції зазначає про те, що спірним рішенням загальних зборів акціонерів були затверджені зміни до Статуту, які внесені у зв'язку з виділенням з АК «Харківобленерго» суб'єкта господарювання - ПрАТ «Харківенергозбут», Статут приведений у відповідність до вимог чинного законодавства України.
У судовому засіданні 28.11.2018 року представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018 року у справі №922/1958/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АК “Харківобленерго”, що відбулись 30.05.2018 року, та оформлені протоколом №27 в частині внесення змін до Статуту АК “Харківобленерго” шляхом викладення його в новій редакції.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 28.11.2018 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
АК «Харківобленерго» здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також із передачі електричної енергії на підставі Ліцензії АВ №399830 та АВ №399829 та є вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання.
Згідно пункту 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», вертикально інтегрований суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що провадить діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов'язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що провадять діяльність з передачі та/або розподілу електричної енергії і щонайменше одну з функцій з виробництва або постачання електричної енергії.
12.03.2018 року, за результатами загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго», прийняті рішення, у тому числі з питань порядку денного №4 «Про виділ з АК «Харківобленерго» нового акціонерного товариства», №5 «Про порядок та умови виділу», №6 «Про створення ПрАТ «Харківенергозбут».
Рішення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 12.03.2018 року оформлено протоколом від 12.03.2018 року №25.
У вказаних загальних зборах брав участь позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан”, який зареєструвався для участі у позачергових зборах з відсотком акцій до загальної кількості голосуючих акцій - 2,14605421% та голосував «ЗА» по зазначеним питанням порядку денного зборів.
Отже, АК «Харківобленерго» прийняв рішення щодо виділення суб'єкта господарювання для провадження діяльності з постачання електричної енергії - ПрАТ «Харківенергозбут».
Прийняття загальними зборами акціонерного товариства, що знаходиться в процедурі виділу рішення про затвердження змін до статуту акціонерного товариства, із якого відбувається виділ, є обов'язковою вимогою Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про акціонерні товариства» та «Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №520 від 09.04.2013 року.
Так, 30 травня 2018 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів АК «Харківобленерго», які були призначені відповідно до протоколу наглядової ради АК «Харківобленерго» №7/2018 від 04.05.2018 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу.
На порядок загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» були винесені наступні питання:
1. Обрання членів лічильної комісії позачергових загальних зборів та прийняття рішення про припинення їх повноважень; 2. Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів; 3. Затвердження порядку проведення (регламенту) позачергових загальних зборів; 4. Про затвердження розподільного балансу; 5. Про затвердження плану виділу; 6. Про випуск акцій з метою конвертації акцій на таку саму суму кількість акцій АТ «Харківобленерго» меншої номінальної вартості та випуск акцій з метою конвертації акцій Товариства на таку саму суму кількість акцій ПрАТ «Харківобленерго»; 7. Про внесення змін до Статуту шляхом викладення його в новій редакції; 8. Про визначення уповноваженого органу, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення акцій.
У відповідності до Протоколу загальних зборів №27 від 30.05.2018 року, для участі у загальних зборах акціонерів зареєструвалися 14 акціонерів та їх представників.
Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій, становила 248 647 815, що складає 97,83162722% від загальної кількості голосуючих власників акцій.
По сьомому питанню порядку денного, а саме внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції, було поставлено на голосування наступний проект рішення (бюлетень №7): 7.1. у зв'язку з виділом, внести зміни до Статуту Товариства шляхом викладення Статуту Товариства в новій редакції, що додається; 7.2. Змінити найменування Товариства на «Акціонерне Товариство Харківобленерго»; 7.3. Уповноважити Голову та Секретаря зборів підписати Статут Товариства у новій редакції; 7.4. Доручити правлінню Товариства (визначеній Правлінням особі) здійснити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства; 7.5. Передбачити, що повноваження посадових осіб, обраних до органів Товариства до моменту реєстрації Статуту Товариства в новій редакції є чинними, та такі особи вважаються обраними з моменту їх обрання на строк визначений у Статуті Товариства, що затверджений рішеннями цих загальних зборів.
Відповідно до результатів голосування по питанню сьомому загальних зборів акціонерів, згідно протоколу лічильної комісії №7 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів, «ЗА» вищевикладену редакцію проекту рішення проголосувало 166 754 281 голосів, що складає 67.0644455% від кількості голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
«Проти» проголосувало 81 893 534 голосів, що складає 32,93555345% від кількості голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Отже, на думку позивача, була відсутня необхідна кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішення з зазначеного питання, що регламентовано Законом України «Про акціонерні товариства» та Статутом АК «Харківобленерго».
Вказане вище й стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів АК Харківобленерго, що відбулись 30.05.2018 року, та оформлені протоколом № 27 в частині внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
29.08.2018 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
11.06.2017 року набрав чинності Закон України від 13.04.2017 року №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Підпунктом 11 пункту 24 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» було внесено зміни до «Прикінцевих га перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» та доповнено пунктом 9 такого наступного змісту:
"9. Протягом чотирнадцяти місяців з дня набрання чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" до рішень вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання про створення окремого суб'єкта господарювання шляхом виділу або поділу, які приймаються на виконання вимог пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, не застосовуються положення частини п'ятої статті 42 цього Закону. При цьому рішення про створення шляхом виділу або поділу такого окремого суб'єкта господарювання в частині прийняття рішень з питань, передбачених пунктами 2 і 23 частини другої статті 33 цього Закону, приймаються загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих акцій.
У разі створення такого окремого суб'єкта господарювання шляхом виділу з розміщенням акцій товариства, що виділилося, виключно серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, з якого здійснено виділ, або створення такого окремого суб'єкта господарювання шляхом поділу з розміщенням акцій товариств- правонаступників виключно серед акціонерів товариства, що припинилося шляхом поділу, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилося шляхом поділу, положення статей 68, 69, 82 та пунктів 2 і 3 частини шостої статті 83 цього Закону не застосовуються".
Згідно частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів, серед іншого належить: 2) внесення змін до статуту товариства; 3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; 23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.
У відповідності до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
Отже, приписами Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» встановлені спеціальні норми, які регламентують особливий порядок прийняття рішення вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання, яким є АК «Харківобленерго» щодо виділу товариства та внесення відповідних змін до статуту товариства із якого відбувається такий виділ.
Разом з тим, у відповідності до п. 6 та 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 року, у разі якщо після дня набрання чинності цим Законом акціонерними товариствами прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу, деномінацію акцій, емісію інших цінних паперів, ніж акцій, отримання нових ліцензій та інших дозвільних документів та/або отримання документів, які підтверджують права товариства на майно, такі товариства зобов'язані привести статут та інші внутрішні документи у відповідність із Законом України"Про акціонерні товариства".
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону, судам слід керуватись нормами закону. Така позиція Верховного Суду з питань застосування законодавства при розгляді корпоративних спорів визначає, що навіть при встановленні статутом товариства певних положень, у тому числі щодо кворуму при прийнятті рішень, які не відповідають або тимчасово не відповідають (на період дії перехідних положень) закону або звужують права акціонера по відношенню до прав, визначених законом, акціонер, товариство та інші особи, застосовують закон.
З матеріалів справи вбачається, що проведення голосування та підбиття підсумків голосування позачергових загальних зборів акціонерів 30.05.2018 року з питань порядку денного № 7 "Про внесення змін до Статуту Товариства" відбулись з застосуванням спеціальної норми "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" про зменшення кворуму для прийняття рішення щодо внесення змін до статуту на протязі 14 місяців починаючи з 11.06.2017 року та пов'язане з реалізацією рішення про створення окремого суб'єкту господарювання шляхом виділу останнього із АК "Харківобленерго".
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що рішення загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 року з питань порядку денного №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» оформлені протоколом загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 року №27, результати голосування по яким оформлені протоколом лічильної комісії №7, по якому «ЗА» проголосувало 166 754 281 голосів, що складає 67,0644455% від загальної кількості голосів акціонерів, що зареєструвались для участі у загальних зборах акціонерів та є власниками голосуючих з цього питання акцій, законно прийняті загальними зборами акціонерів кількістю, яка є більше ніж проста більшість голосів акціонерів та відповідно до положень пункту 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» є достатньою для визначення рішення таким, що «прийнято».
А отже, необґрунтованими є аргументи апелянта щодо відсутності необхідної кількості голосів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій, оскільки дане питання регулюється спеціальною нормою та акціонери голосували кількістю голосів, яка перевищує просту більшість, з використанням свого права не застосовувати ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» при прийнятті рішень вертикально інтегрованим суб'єктом голосування шляхом виділу.
Таким чином, право позивача, як акціонера на участь у зборах та голосуванні з дотриманням вимог щодо кворуму при прийнятті рішень загальними зборами акціонерів не було порушено, а інтерес позивача не змінювати редакцію Статуту суперечить вимогам наведених норм законів.
Також, апелянт вважає, що проведення загальних зборів акціонерів з затвердженням нової редакції Статуту АК «Харківобленерго» не ґрунтується на жодній нормі законів, які господарським судом першої інстанції було покладено у основу оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів з такими аргументами апелянта не погоджується та зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Згдіно пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, законний інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально - правовим засадам.
Відповідно до п. 13 розділу ХVII Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", ч. 6 ст. 89 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії шляхом створення відповідного суб'єкта господарювання; під час проходження процедури виділення прийняти рішення про внесення змін до статуту акціонерного товариства.
Таким чином, право позивача, як акціонера на участь у зборах та голосуванні при прийнятті рішень не було порушено, залишення старої редакції Статуту суперечить приписам чинного законодавства України, а відтак не підлягає захисту.
За таких обставин, рішеннями загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 30.05.2017 року, були затверджені зміни до Статуту, які внесені у зв'язку з виділенням з АК «Харківобленерго» суб'єкта господарювання, електропостачальника - ПрАТ «Харківенергозбут».
Вказаний Статут АК «Харківобленерго» приведений у відповідність до вимог чинного законодавства України, при прийнятті 30.05.2018 року рішень з питань порядку денного загальних зборів акціонерів №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» акціонери використали право визначене пунктом 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» та не застосували частину 5 статті 42 цього Закону, а визначили результати голосування відповідно до Закону - рішення з питань внесення змін до статуту приймається простою більшістю.
А таким чином, спірні рішення загальних зборів акціонерів відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому правових підстав для визнання їх недійсним не має.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова Компанія “Меридіан”, м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2018 року у справі №922/1958/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.11.2018 року.
Головуючий суддя О.І. Терещенко
Суддя О.І. Склярук
Суддя М.М. Слободін