Справа № 361/5294/18
Провадження № 2-а/361/324/18
27.11.2018
іменем України
27 листопада 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Селезньової Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП НП України ОСОБА_2, третя особа Управління Патрульної поліції в сумській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача інспектора УПП ОСОБА_2, та скасувати винесену ним постанову НК № 385002 від 18.08.2018р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340грн. за ч.3 ст.121 КУпАП, мотивуючи позов тим, що постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена в порушення вимог закону, зокрема, в порушення вимог пп.1.1, 1.9, 31.3б, 31.4.1 ПДРУ, ст.ст.29, 35 Закону України «Про дорожній рух», а також з тих підстав, що протокол (постанова) про адмін.. правопорушення не містить відомостей про тип транспортного засобу, і посилань на конкретну норму закону, що передбачає обов'язковість та періодичність технічного контролю саме такого транспортного засобу; не враховано, що керований ним автомобіль є малотоннажним автомобілем, маса без навантаження 725кг, повна маса 1190кг, з кількістю сидячих місць з місцем водія 2, категорії В, тобто є легковим автомобілем, і відсутні докази того, що керований ним автомобіль використовувався у комерційних цілях, і тому на нього не розповсюджуються вимоги про обов'язковий технічний контроль, з приводу чого було винесено оскаржувану постанову; в постанові не зазначено в якому порядку і як повинен відбуватись технічний контроль. Крім того, допущені процесуальні порушення, а саме: в порушення ст.258 КУпАП не складався протокол, що було обов'язковим у разі, якщо водій оспорював допущене порушення; не правильно визначене місце розгляду справи про адмін.правопорушення: за місцем вчинення дії, а не за місцем знаходження органу (ст.ст.276 КУпАП), порушено вимоги про повідомлення про розгляд справи та порядок розгляду, не роз'яснено і не забезпечено дотримання прав позивача (ст.ст.277,277-2, 278, 279 КУпАП), постанова не відповідає вимогам ст. ст.280, 283 КУпАП.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, просив постанову залишити без змін, обгрунтовуючи тим, що його дії правомірні, що при несенні служби, в межах повноважень виявлено порушення водієм - позивачем вимог закону у сфері дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом, належним йому, без проходження обов'язкового для даного транспортного засобу технічного контролю, постанова винесена у відповідності до вимог закону, в межах повноважень, на місці виявлення порушення , без складення протоколу - що передбачено законом.
Згідно довідки від 11.01.2017р. №3064 позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне проживання м. Бровари. Тому територіальна підсудність справи визначена у відповідності до процесуального закону.
Позов подано у встановлений строк для звернення до суду; і у строк для оскарження постанови про накладення адмін..стягнення, встановлений КУпАП.
Постановою НК № 385002 від 18.08.2018р. на позивача накладено адміністративне стягнення штраф 340грн. за ч.3 ст.121 КУпАП. Згідно даної постанови: позивач ОСОБА_1 18.08.2018р. о 12-45 на автодорозі Генічеськ-Стрілкове керував транспортним засобом ЗАЗ 110557, д.н.з. НОМЕР_1, транспортний засіб не пройшов обов'язковий технічний контроль, що підлягає такому контролю, чим порушив п.31.3 «б» ПДРУ. В постанові вказано, що ОСОБА_1 постанову отримав, підпис.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю, експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 встановлено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адмін. правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Оскаржувана постанова винесена посадовою особою в межах наданих їй повноважень.
У даному випадку протокол не складався.
Позивач вважає це порушенням вимог закону. Суд не погоджується з таким тлумаченням закону і рішення Конституційного Суду України, на яке посилається позивач в обгрунтування позову. Дійсно відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 р. по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У свою чергу, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VІІІ, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, і а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції ' Національної поліції.
Тобто обставини, викладені у рішенні Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015, на які посилається позивач, повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів: України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення і дорожнього руху" щодо надання права органам Національної поліції України виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином для даного факту притягнення особи до адмін.відповідальності складення протоколу про адмін.правопорушення законом не передбачене як обов'язкове. З даного приводу відповідачем порушень вимог закону, зокрема КУпАП, не допущено.
Складення постанова від 18.08.2018р. НК № 385002 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
По суті притягнення до адмін.відповідальності та по суті накладеного стягнення, то суд робить такі висновки:
Згідно вимог КУпАП щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності (події та складу адмін..правопорушення) покладається на посадову особу, до компетенції якої віднесено притягнення особи до адмін..відповідальності.
Відповідно до ч. З ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», прийнятого Верховною Радою України (ВВР), 1993, № 31, водій зобов'язаний своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306.
Згідно ст.35 Закону «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, підлягають обов'язковому технічному контролю. Не підлягають обов'язковому технічному контролю: п.1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2)легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі, незалежно від форми власності, вантажопідйомністю до 3,5 тонн, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення АПК України".
Згідно п.31.3 «б» ПДРУ: забороняється експлуатація транспортних засобів : п.б- якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Сам факт не проходження технічного контролю позивач не оспорює, тому суд виходить з того, що такий контроль дійсно позивачем не був пройдений станом на час виявлення даного факту відповідачем. також не оспорюється той факт, що позивач керував даним транспортним засобом і є саме тою особою, яка відповідальна за проходження технічного контролю у разі, якщо такий контроль для даного транспортного засобу є обов'язковим.
Спір між сторонами виник з приводу того, чи є керований позивачем автомобіль таким, що підпадає під виключення щодо транспортних засобів, для яких не є обов'язковим проходження технічного контролю. При цьому суд виходить з наступного:
Відповідач, доводячи необхідність проходження технічного нагляду для керованого позивачем автомобіля, послався на ДСТУ 2984-95 та на дані свідоцтва про реєстрацію керованого позивачем транспортного засобу.
Згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіль: марка ЗАЗ модель 110557, тип: загальний вантажний, пікап, номер шасі (кузов, рама) У6D11055770040608;повна маса: 1190, маса без навантаження 725, категорія В, об'єм двигуна 1197, кількість сидячих місць з місцем водія 2; 2006 року випуску; д.н.з ВВ4152СХ, власник ОСОБА_1.
Відповідно до ДСТУ 2984-95 затверджено терміни та визначення основних понять дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), які призначені для перевезення людей та (чи) вантажів, а також спеціального устаткування: вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; вантажопасажирський автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажів.
Позивач, оспорюючи постанову виходить з того, що керований ним транспортний засіб відноситься до автомобілів, для яких не є обов'язковим проходження технічного контролю. Для цього позивач посилається на ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні» , згідно якого транспортні засоби вагою до3500кг і кількістю сидячих місць крім сидіння водія, не більше восьми, відносяться до категорії "В", тобто до легкових автомобілів, а також на п.31.4.1. ПДРУ , яким встановлено класифікацію транспортних засобів.
Разом з тим, згідно п.31.4.1 ПДРУ - Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п. 31.4.1 передбачає несправності в гальмовій системі, тому не застосовується до спірних правовідносин.
Щодо посилань позивача на ДСТУ 3649-97, то на заміну зазначеного ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні» було прийнято та надано чинності Наказом Держспоживстандрату України від 28.12.2010р. №630 ДСТУ 3649:2010, «Колісні транспортні засоби». В розділі 3 «Терміни та визначення понять» цього стандарту вжито терміни та визначення позначених ними понять згідно з ДСТУ 2886, ДСТУ 2919, ДСТУ 2984, а також подані нижче, зокрема: колісний транспортний засіб: Транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, за допомогою якого перевозять людей і (або) вантажі, а також перевозять і приводять у дію під час руху чи на місці встановлене на ньому обладнання чи механізми для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. 3.1 Автомобіль: Колісний транспортний засіб, який урухомлюється джерелом енергії, має не менше ніж 4 колеса, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. 3.2. Автобус: Автомобіль із кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки. В Додатку А (довідковий) наведена класифікація КТЗ: зокрема, категорія М, характеристика: Самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси), в тому числі категорія M1: КТЗ, які призначені для перевезення пасажирів і мають не більше ніж 8 місць, не враховуючи місце водія; категорія N: Самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення вантажів (вантажні автомобілі, тягачі - сідельні чи баластні), в тому числі категорія N1: КТЗ, які призначені для перевезення вантажів, максимальна маса яких не перевищує 3,5 тонни.
Виходячи з наведених сторонами ДСТУ, Правил дорожнього руху України та наведених понять та термінів в даних нормативних документах, а також враховуючи дані з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, керованого позивачем, в якому зазначені визначені виробником технічні характеристики, що мають значення для віднесення автомобіля до певного типу, класу та категорії, слід дійти висновку, що вказаний автомобіль є вантажним і не є легковим, який підпадає під виключення, зазначене в статі 35 закону «Про дорожній рух» у пункті 1 (легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації). Також даний автомобіль не підпадає і під виключення, зазначене в пункті 2 (легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі, незалежно від форми власності, вантажопідйомністю до 3,5 тонн, причепи до них - із строком експлуатації до двох років).
Таким чином, даний автомобіль підлягав проведенню обов'язкового технічного контролю. Який не був пройдений, що є порушенням вимог закону (п.31.3б та п.31.4.1 ПДРУ) та ст.ст.16, 35 Закону «Про дорожній рух» і відповідно є складом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.
При таких обставинах відсутні підстави для скасування законної по суті і процесуально відповідної постанови. Не може бути скасована по суті законна постанова з одних лише формальних міркувань. Тому всі інші посилання позивача не є підставами для скасування по суті законної і обгрунтованої постанови. Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, в межах підстав. зазначених позивачем, і виходячи з наданих доказів, системно їх проаналізувавши, суд дійшов висновку про необгрунтованість позову. У позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд
У позові ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП НП України ОСОБА_2, третя особа Управління Патрульної поліції в сумській області, про скасування постанови НК № 385002 від 18.08.2018р. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.3 ст.121 КУпАП відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Скарга подається до апеляційного суду безпосередньо або згідно п.15.5 перехідних положень КАСУ через суд, що ухвалив рішення.
Рішення складене 27.11.2018р.
Суддя Т.В. Селезньова