27 листопада 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до постанови, 02 вересня 2017 року о 06:45 годині по вул. Драйзера у м. Києві, ОСОБА_2, повторно протягом року, керував автомобілем БМВ, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою через порушення норм процесуального та матеріального права, а також через не дослідження судом наявних в матеріалах справи доказів. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_2, а про існування оскаржуваної постанови від дізнався лише 08.11.2018 року.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно повернути апелянту, виходячи із наступного.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова суду винесена 13 листопада 2017 року, тобто останній день подачі апеляційної скарги - 23 листопада 2017 року.
15 листопада 2018 року апеляційна скарга була здана до канцелярії Деснянського районного суду м. Києва, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (а.с.67), через 11 місяців і 23 дні після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто з пропущеним строком на оскарження винесеної постанови.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 невчасно дізнався про існування оскаржуваної постанови, суд не приймає до уваги та вважає не обґрунтованими, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою вказаною ним при складанні протоколу, однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
До того ж, ОСОБА_2 знав про складений на нього протокол про адміністративне правопорушення, а тому не був позбавлені можливості самостійно дізнатись про день та час його розгляду, однак такою можливістю не скористався та подав апеляційну скаргу з пропуском строку на її оскарження.
Відповідно до вимог ст.289 КУпАП пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин, і вирішення цього питання, в даному випадку, покладається на суд.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Таким чином, в наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на поважну причину пропуску ОСОБА_2 строку на оскарження постанови. Будь-яких причин пропуску зазначеного строку захисник ОСОБА_2 не вказав та ніяких доказів суду не надав.
У зв'язку з цим у клопотанні захиснику ОСОБА_3 про відновлення строку на подачу апеляційної скарги необхідно відмовити та повернути скаргу апелянту, а саму скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду.
При цьому, суд враховує й практику Європейського суду з прав людини, де у п.41 рішення від 03.04.2008 року справа «Пономарьов проти України» вказано, що якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави, проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року, повернути особі, яка її подала, тобто ОСОБА_3.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива