апеляційне провадження №22-ц/824/1585/2018
справа №756/1822/15
22 листопада 2018 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства &q? т;Лізинг інформаційних технологій&q?х ; на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Диби О.В. 30 серпня 2018 року,
у справі за заявою Приватного акціонерного товариства &q? т;Лізинг інформаційних технологій&q?х ;, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,
В серпні 2018 року ПрАТ &q?і ;Лізинг інформаційних технологій&q?ій; звернулось до суду із заявою, у якій просило:
1. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково виконавчий лист від 01 грудня 2015 року у справі № 756/1822/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 98088,58 грн. - в частині суми стягнення 500 грн.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково виконавчий лист від 01 грудня 2015 року у справі №756/1822/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 98088,58 грн. - в частині суми стягнення 500 грн.
3. Визнати таким, що не підлягає виконанню частково виконавчий лист від 01 грудня 2015 року у справі №756/1822/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 98088,58 грн. - в частині суми стягнення 500 грн.
Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2015 року у справі №756/1822/15-ц вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 98088,58 грн. заборгованості за договором, 1431,05 грн. судових витрат.
На виконання рішення суду щодо кожного із відповідачів видано виконавчі листи.
27 липня 2018 року ОСОБА_3 здійснено перерахування 500 грн. на часткове виконання договірних зобов&q?ко;язань.
Посилаючись на викладені обставини, ПрАТ &q?аю;Лізинг інформаційних технологій&qu&q; звернулось до суду із цією заявою.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ПрАТ &qu>Н;Лізинг інформаційних технологій&q?ло; подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.
В апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду ґрунтуються на таких саме висновках, що були викладені іншим судом в аналогічній заяві. Вважає, що виконавчі листи можуть бути визнані такими, що не підлягають виконанню незалежно від того, на якому етапі відбулось виконання зобов&q? в;язання.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримала.
Інші учасники справи в судове засідання не з&qu ;явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ «Компанія «Райз», розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню повністю або частково лише у разі, якщо передбачені законом обставини існували на момент видачі виконавчого листа, а не виникли після цього.
З такими висновками колегія суддів погоджується.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов&q?, ;язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
З метою уникнення ситуації, при якій в кожному випадку часткового погашення боржником заборгованості, сторона виконавчого провадження мала б звертатись до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, статтею 19 Закону України &qu>невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Тобто питання про зміну зазначеної у виконавчому листі суми, яка підлягає стягненню з боржника, є обставиною, яка повідомляється виконавцю, а останній відповідно до передбачених законом правил, вирішує про урахування цього та здійснює стягнення залишкової суми.
Відтак в контексті обставин цієї справи убачається, що звернення до суду із заявами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню унаслідок часткового виконання рішення не є обґрунтованою законом необхідністю, оскільки питання про обсяги сум, які підлягають стягненню з боржника, реалізується під час виконання рішення та контролюється виконавцем самостійно.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381, 383, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства &qu35;Лізинг інформаційних технологій&qu; ; залишити без задоволення, а на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2018 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В.Соколова