Справа № 369/5328/18
Провадження № 2/369/2483/18
Іменем України
01.10.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Головатюк В.В.
розглянувши у відкритому підготовчом судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів,-
У травні 2018 року позивач звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини всіх видів доходів, починаючи з 25 липня 2012 року. На підставі виконавчого листа державним виконавцем Києво-Святошинського РВДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача аліментів. Однак, відповідач ухиляється від сплати аліментів без поважних причин, не сплачує аліменти, внаслідок чого станом на квітень 2018 року за ним утворилась заборгованість з виплати аліментів на утримання дитини у сумі 63 556.42 грн. Вважає, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з вини відповідача. Відповідач працездатного віку, має працювати та отримує дохід, проте не виконує рішення суду. Згідно розрахунку сума неустойки за період з грудня 2014 року по березень 2018 року по сплаті аліментів на утримання дитини становить 18 027,75 грн. У добровільному порядку відповідач відмовляється погасити дану заборгованість.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 18 027,75 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подала суду заяву про розгляд справ в її відсутність, позовні вимоги підтримала.
У судове засідання відповідач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подана відповідачем заява про визнання позовних вимог, а саме щодо права позивача вимагати від неї сплати неустойки по заборгованості за несплату аліментів в розмірі 3867,92 грн., не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с. 45).
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2012 року було стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, 2009 року народження, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 25 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
З поданого рішення вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність судової справи та не заперечував щодо стягнення аліментів у заявленому розмірі.
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 2/2514/991/12, який було подано позивачкою для примусового виконання до Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області та відкрито виконавче провадження.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості від 11 квітня 2018 року старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_4 не виконано рішення суду по сплаті аліментів на утримання дитини, станом на 01 квітня 2018 року заборгованість по сплаті аліментів становить 63 556,42 грн.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
При розрахунку заборгованості, суд бере до уваги подану позивачем довідку державного виконавця, якою визначено розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами на утримання дитини станом на 01 квітня 2018 року - заборгованість складає 63 666,42грн.
Ст. 196 СК України передбачає що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи; на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст.214 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з дотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.
Виходячи з наведеного, законодавець не ставить обов'язок по сплаті аліментів, у разі обізнаності платника аліментів про їх стягнення, в залежність від стягнення таких за виконавчим листом шляхом відрахування із заробітної плати чи іншого доходу, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, підлягають обов'язковому виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про судове рішення про стягнення аліментів, тому заборгованість із аліментів виникла з вини ОСОБА_5 як особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, а тому. позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Перевіривши подані суду розрахунки по аліментам, суд вважає, що з ОСОБА_5 слід стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 18 027,75 грн.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 280 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 192, 194, 196 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 18 027,75 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять сім грн. 75 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Інформація про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Інформація про відповідача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текс рішення виготовлено 01 жовтня 2018 року.
Суддя