Провадження №2/447/105/18
Справа №447/1287/17
10.10.2018 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Бачуна О.І.,
за участю секретаря судового засідання Крочак І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №447/1287/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Львів до Приватного підприємства «К.І.К.-Л.», ОСОБА_1 про визнання договору підряду недійсним (нікчемним),
інтереси позивача представляв ОСОБА_2,
інтереси відповідача ОСОБА_1 представляв ОСОБА_3,
Процесуальні дії у справі.
07.06.2017 позивач пред'явив позов, відповідно до якого просив визнати недійсним (нікчемним) договір підряду від 06.03.2008 №06/03, укладений між ПП «К.І.К.-Л.» та ОСОБА_1 В обґрунтування позову навів таке. У ході розгляду цивільної справи №447/3065/15-ц позивач дізнався про існування оспорюваного правочину. Оспорюваний правочин порушує права позивача, оскільки між позивачем та відповідачем ПП «К.І.К.-Л.» 10.07.2008 укладено кредитний договір №42-З на суму 700000,00 гривень. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10.07.2008 був укладений іпотечний договір, зареєстрований за реєстровим №4794, згідно з умовами якого предметом іпотеки були, зокрема, майнові права на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області. Оскільки позичальник неналежно виконував свої зобов'язання за кредитним договором у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, ПП «К.І.К.-Л.» ще 06.03.2008 уклало зі ОСОБА_1 договір підряду, про який при укладенні кредитного договору та договору іпотеки позичальник не повідомив позивача. Жодних заборон чи обтяжень на зазначений об'єкт у реєстрах на момент укладення договору іпотеки не було. Правочин щодо відчуження без згоди іпотекодержателя переданого в іпотеку майна є недійсним. Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Згідно з п.9.11. оспорюваного правочину сторони обумовили, що право власності на квартиру наступає після повної оплати вартості і підписання акту приймання-передачі житлової квартири. Тому, у ОСОБА_1 право власності могло виникнути лише з 31.12.2008, а на той час квартира вже перебувала в іпотеці. Крім того, договір на пайову участі у будівництві №14/2005-06 житла було укладено ще 14.12.2005 між ПП «К.І.К.-Л.» та ОСОБА_4, тобто раніше ніж оспорюваний правочин.
21.06.2017 суд відкрив провадження у справі.
17.05.2018 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 щодо зупинення провадження у справі.
05.06.2018 представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що у ОСОБА_1 виникли майнові права на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області з моменту проведення оплати її вартості. Крім того, спірний договір укладено 06.03.2008 і позивач пропустив строк позовної давності, що має наслідком відмову у задоволенні позову.
26.06.2018 позивач подав відповідь на відзив, згідно з якою зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, оскільки про укладення договору підряду позивачу не було відомо до 10.08.2016. Крім того, згідно з рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30.10.2017 у справі №447/3065/15 скасовано рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13.03.2017 щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області та визнання недійсним договору іпотеки від 10.07.2008.
Суд встановив:
Відповідно до договору про пайову участь у будівництві житла від 14.12.2005 №14/2005-06 укладеного між ПП «К.І.К.-Л.» та ОСОБА_4, виконавець зобов'язаний закінчити будівництво та здати будинок в експлуатацію і передати ОСОБА_4 у власність обумовлені у договорі квартири після повної оплати їх вартості (зокрема, квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області).
Згідно з договором підряду від 06.03.2008 №06/03 укладеним між ПП «К.І.К.-Л.» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1, замовник зобов'язується виконати роботи з будівництва квартири №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області і передати зазначену квартиру ОСОБА_1 після повної оплати вартості квартири. Згідно з додатком №1 до договору вартість робіт становила 119553,20 гривен. Згідно з додатком №2 в процесі будівництва змінилася вартість квартири зросла до 123858,20 гривень.
06.03.2008 ОСОБА_1 повністю сплатив обумовлену договором підряду суму у розмірі 119553,20 гривень. І 27.11.2008 доплатив різницю на яку збільшилася вартість квартири згідно з додатком №2 до договору підряду у розмірі 4305,00 гривень.
10.07.2008 позивач уклав з ПП «К.І.К.-Л.» в особі директора ОСОБА_4 кредитний договір, відповідно до умов якого надав позичальнику кредит у розмірі 700000,00 гривень, що стверджується кредитним договором від 10.07.2008 №42-З. 10.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_4, як майновим поручителем ПП «К.І.К.-Л.» був укладений договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно, зокрема, квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області, що стверджується іпотечним договором від 10.07.2008 зареєстрованого в реєстрі за №4794.
На моменту укладення іпотечного договору обтяжень на предмет іпотеки чи заборон його відчужувати не було, що стверджується витягами з реєстрів (арк. спр. 11-18).
Згідно з актом приймання-передачі квартири від 01.12.2008 обумовлено договором квартиру виконавець передав ОСОБА_1 Відповідно до рішення від 09.12.2008 №625 Новороздільська міська рада Львівської області надала ОСОБА_1 дозвіл на оформлення права власності на придбану ним квартиру.
Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 01.03.2016 №28538301 ОСОБА_1 відмовили у державній реєстрації прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області, оскільки договір підряду не є правовстановлюючим документом.
06.04.2016 ОСОБА_1 подав позов відповідно до якого просив визнати за ним право власності на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області та визнати недійсним іпотечний договір від 10.07.2008 укладений між позивачем та ОСОБА_4, який є майновим поручителем ПП «К.І.К.-Л.», зареєстрований в реєстрі за №4794 в частині передачі майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області.
Відповідно до повістки від 13.07.2016 позивача викликали у судове засідання призначене на 10.08.2016 як відповідача у справі №447/3065/15-ц.
Відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 30.10.2017 у справі №447/3065/15-ц рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13.03.2017 скасували і ухвалили нове, яким в задоволенні позову відмовили у повному обсязі.
Згідно з постановою ВС від 20.06.2018 за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №447/3065/15-ц суд встановив таке. ОСОБА_4 не сплатив кошти за договором про пайову участь у будівництві, через це у нього не виникло майнове право на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області. Тому, ОСОБА_4 як майновий поручитель не мав права передавати майнові права на вказану квартиру в іпотеку позивачу. ВС постановив: рішення Апеляційного суду Львівської області від 30.10.2017 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки (в частині майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області) скасувати і залишити в цій частині в силі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13.03.2017, яким визнано недійсним договір іпотеки, укладений 10.07.2008 між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_4, в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області.
Оцінка суду.
Представник відповідача покликався на пропуск позивачем строку позовної давності, як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що позивач не був стороною оспорюваного правочину і про укладення такого позивачу на момент його вчинення не було відомо. При укладенні іпотечного договору від позивача приховали інформацію щодо наявності оспорюваного правочину. Суд встановив, що позивачу стало відомо про розгляд справи №447/3065/115-ц з моменту отримання повістки про виклик до суду від 13.07.2016. Даний позов пред'явлений 07.06.2017, а отже суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності і відхиляє доводи представника відповідача в цій частині.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами ЦК України.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В обґрунтування того, що оспорюваним правочином порушено права позивача наведено те, що оспорюваний правочин стосується майнових прав на об'єкт нерухомості, які передано в іпотеку позивачу.
Іпотечний договір на який покликається позивач, як на підставу своїх позовних вимог був укладений між позивачем та ОСОБА_4, який виступив майновим поручителем ПП «К.І.К.-Л.». Позивач зазначає, що майнові права на квартири належали ОСОБА_4 на підставі договору про пайову участь у будівництві житла.
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з постановою ВС від 20.06.2018 за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №447/3065/15-ц суд встановив, що ОСОБА_4 не сплатив кошти за договором про пайову участь у будівництві, через це у нього не виникло майнове право на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області. Тому, ОСОБА_4 як майновий поручитель не мав права передавати майнові права на вказану квартиру в іпотеку позивачу. Крім того, згідно з Законом України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент посвідчення іпотечного договору майнові права не могли бути предметом іпотеки. Таким чином, ВС залишив в силі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13.03.2017, яким визнано недійсним договір іпотеки, укладений 10.07.2008 між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_4, в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області.
Отже, іпотечний договір визнано недійсним в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області. Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Таким чином, іпотечний договір не встановлює для сторін жодних правових наслідків в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру №31 в будинку №11а на вул. Шептицького у м. Новий Розділ Львівської області. Позивач не позбавлений права на задоволення своїх вимог, як кредитора, у спосіб визначений Законом України «Про іпотеку». Тому, суд доходить висновку, що оспорюваним правочином не порушено права позивача, а отже відсутні підстави для їх захисту.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що у задоволенні позову суд відмовив, судові витрати покладаються на позивача.
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Львів до Приватного підприємства «К.І.К.-Л.», ОСОБА_1 про визнання договору підряду недійсним (нікчемним).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», місцезнаходження: просп. Шевченка, 12, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00039002.
Відповідачі: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не зазначено;
Приватне підприємство «К.І.К.-Л.», місцезнаходження: вул. Зелена, 251, м. Львів, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 12811898.
Повний текст рішення буде складено 10.10.2018.
Суддя Бачун О. І.