Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/9619/18
1-в/357/676/18
28 листопада 2018 року м. была Церква Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, до засудження працював слюсарем в ТДВ «Білоцерківський кар'єр», проживав за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, відбуває покарання у Білоцерківській ВК № 35
Із Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» надійшло подання начальника установи про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_5 , мотивоване тим, що станом на 14 серпня 2018 р. відбута частина покарання становить 5 років 4 місяці 18 днів, зарекомендував себе позитивно, відношення до праці добре, має 8 заохочень, мав 4 стягнення, які погашені. Заходи виховного характеру відвідує, робить для себе позитивні висновки. Своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Був розглянути на комісії установи 9.08.2018 року за наслідками якої було прийнято рішення про клопотання перед судом про умовно-дострокове звільнення вказаного засудженого.
Суд вислухавши представника колонії, який клопотання підтримав, засудженого, який просить клопотання задовольнити, прокурора, який вважає клопотання підлягає задоволенню, дослідивши документи надані із БВК № 35 стосовно засудженого, вважає клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді … позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
У характеристиці, наданої Білоцерківською ВК № 35 на ОСОБА_5 від 9.08.2018 р. останній покарання відбуває за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 27.12.2013 р. за ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі. За час відбування покарання у Білоцерківській виправній колонії з 15.02.2014 р. зарекомендував себе позитивно. За час відбування покарання в установі був заохочений 8 разів та мав 5 стягнень, які зняті та погашені у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 протягом 1998-2013 р. чотири рази засуджувався за умисні злочини.
У 2002 р. ОСОБА_5 був засуджений за ст. 101 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі.
У теперішній час відбуває покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.
Відповідно до характеристики ОСОБА_5 останній працевлаштований на дільницю ВГМ слюсарем наказ № 1-пр від 3.01.2017 р. Відношення до праці добре. Із довідки № 220 від 20.07.2018 р. витікає, що ОСОБА_5 нараховано зарплату протягом червня 2017 р. - червня 2018 р.
Згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 27.12.2013 р. з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 стягнуто 35000 грн. в рахунок відшкодування матеріальних та моральних збитків.
ОСОБА_5 суду пояснив, що він визнає свою винуватість у вчиненні злочину, при звільненні бажає працевлаштуватися. Грошові кошти за цивільним позовом потерпілому не відшкодував. З ним не спілкувався після суду.
У суду відсутні законні підстави для умовно-дострокового звільнення, тобто підстави, які б беззаперечно вказували, що засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, після звільнення не вчинить нового злочину.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд вважає, що стосовно ОСОБА_5 у теперішній час не досягнута мета покарання: виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд зазначає, що виправлення засудженого - це такі зміни його особи, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття.
Суд дійшов до вказаного висновку враховуючи:
ОСОБА_5 протягом 1998-2013 р.р. чотири рази засуджувався за умисні злочини, двічі за умисні тяжкі злочини, пов'язані із застосуванням насильства, а у теперішній час відбуває покарання за злочин, що спричинив смерть потерпілого;
протягом відбування покарання на нього було накладення 4 (чотири) стягнення за порушення ним як засудженим вимог відбування покарання;
маючи не погашений цивільний позов у зв'язку із завданими потерпілому злочином збитками, шкодою до теперішнього часу його не погасив. Його виплати не здійснював.
Вищевказане не дозволяє суду дійти висновку що з засудженим ОСОБА_5 протягом відбування покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 27.12.2013 р. сталися такі зміни його особи, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття.
Суд визнає, що до теперішнього часу засудженим ОСОБА_5 не здійснена сатисфакція відносно потерпілого ОСОБА_6 .
Суд констатує, що поведінка засудженого ОСОБА_5 з часу вчинення злочину, початку відбування покарання і до цього часу щодо завданих збитків, шкоди:цивільного позову зазначеного потерпілого, а саме його не задоволення, є такою, що дає підстави суду дійти висновку про фактичне не визнання ОСОБА_5 власної неправоти відносно потерпілого вчиненим щодо нього злочину: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть людини.
Вказане явно відображає відсутність схильності ОСОБА_5 до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття.
Суд також зазначає, що у статті ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
При прийнятті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов'язково також враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою (тобто цим засудженим) так і іншими особами.
Суд зобов'язаний врахувати вищезазначене при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи з місць позбавлення волі, чи відмову у цьому, адже певною мірою від суду, який вироком від імені держави призначив покарання особі у виді позбавлення волі на певний строк, інший суд своєю ухвалою від імені держави, вирішує чи виправилася за час покарання ця особа, чи не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 371 ч.3, ст. 539 ч.5 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали щодо умовно-дострового звільнення від відбування покарання зупиняє її виконання.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50,74,81 КК України, керуючись ст.ст. 371,537,539 КПК України, суд,
У задоволені клопотання начальника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» щодо засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1