Справа № 352/2321/18
Провадження № 1-кп/352/295/18
27 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Тисменицького районного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисника обвинуваченого
ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000254 від 20.04.2018р. стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,-
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківського суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 162 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вимаганні передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди та у зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що підстави для зміни чи скасування
ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховування від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, відпали попередні підстави за якими обирався запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 на досудовому слідстві, обвинувачений частково визнав вину, співпрацював з слідством, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_12 , 2004 року народження, та сина ОСОБА_13 , 2012 року народження, хворіє, має постійне місце проживання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Колегія суддів заслухавши прокурора, думку захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 , проаналізувавши надані суду матеріали кримінального провадження, вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час виходячи з наступного.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судом вивчається можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, враховуючи обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання, а саме те, що він одружений, у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей: син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , минули ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений частково визнав вину, співпрацював з слідством, хворіє на виразкову хворобу, має постійне місце проживання.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не нього зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини колегія суддів приходить до переконання, що такий запобіжний захід, як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 201, 202, 315, 395КПК України, колегія суддів-
В клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні в період з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня залишати місце постійного проживання по АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_6 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час, а саме: з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня;
- за першим викликом чи вимогою з'являтися до суду.
Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_6 до 25 січня 2019р. включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
ОСОБА_6 з-під варти звільнити негайно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Івано-Франківському ВП ГУНП в Івано-Франківській області (вул. Бельведерська, 32, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область) за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2