Справа № 464/4369/18
пр.№ 1-кп/464/409/18
02.11.2018 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 464/4369/18, внесене 6 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070002142, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Львова, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює з професійно-технічною освітою, неодружений, українець, громадянин України, невійськовозобов'язаний, згідно із ст.89 КК України судимості немає,
за ч.2 ст.185 КК України,
за участю: прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 6 липня 2018 року близько 12.05 год. за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи на території незавершеного будівництва, що у АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрали два металевих стержня арматури довжиною 23 метри 50 см, вагою 14 кілограм 500 грам, вартістю 285,99 грн., які належали ГУ НП у Львівській області та які у подальшому реалізували громадянину ОСОБА_5 . Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, заподіяли Головному управлінню Національної поліції у Львівській області матеріальної шкоди на суму 285,99 грн. Таким чином ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованої крадіжки, за попередньою змовою групою осіб, визнав повністю та дав показання аналогічні фабулі обвинувачення.
Представник потерпілого ГУ НП у Львівській області - ОСОБА_6 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності; не заперечує проти розгляду обвинувального акта в порядку ч.3 ст.349 КПК України; при призначенні обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого. Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Отже дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару і виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно із ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має формальну характеристику за місцем проживання, притягувався до кримінальної відповідальності та згідно із ст.89 КК України судимості немає.
Відповідно до ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
За висновками висновки досудової доповіді, складеної заступником начальника Сихівського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 , ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 на даний момент оцінюється як середній. Результати оцінки показали високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що вище вказаний громадянин не з'являвся за викликами, можна зробити висновок, що останній не зробив відповідних висновків щодо способу свого життя та не усвідомлює серйозності наслідків своїх протиправних дій, своєї поведінкою демонструє небажання ставати на шлях виправлення.
Отже, враховуючи характер вчиненого та його суспільну небезпеку, наслідки вчинення злочину та розмір завданої шкоди потерпілому, особу обвинуваченого, який згідно із ст.89 КК України судимості немає, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, що є обставиною, що пом'якшує відповідальність, характеристику, соціальні зв*язки, невідшкодування шкоди та висновок досудової доповіді щодо високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення йому покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Саме такий вид та розмір покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п*яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому з урахуванням особи винного та конкретних обставин справи, а саме визнання обвинуваченим своєї провини та висловлення жалю з приводу вчиненого кримінального правопорушення, відсутність заявлених цивільних позовів, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи, який сприяв ходу слідства, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та особи винного будуть необхідними та достатніми для його виправлення. Позиція органу пробації у судовій доповіді щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з огляду на встановлене вище, не може бути єдиною та безумовною перешкодою у застосуванні ст.75 КК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, зокрема шляхом повернення потерпілому.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Враховуючи, що заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжних заходів до ОСОБА_3 не застосовувались, відсутність відповідних клопотань та поведінку останнього при час розгляду справи, призначення покарання без реального його відбування, підстави для обрання йому запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 532 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання 1 /один/ рік позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 /один/ рік.
Згідно із ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази - два металеві стержні арматур /постанова про визнання речовими доказами від 24 липня 2018 року/, які зберігаються в камері схову речових доказів Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, - повернути Головному управлінню Національної поліції у Львівській області.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1