Провадження № 22-ц/803/3393/18 Справа № 211/3963/17 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
26 листопада 2018 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2018 року, яке постановлено суддею Ткаченко С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 10 вересня 2018 року, -
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 18.04.2015 року о 14.15 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Кривий Ріг по вул. Дніпровське шосе, з боку вул. Вечірньокутській в напрямку вул. Серафімовича, здійснив наїзд на нерухомий автомобіль «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1
Після наїзду автомобіль позивача «ВАЗ 2108» просунувся вперед та наїхав на стоячий попереду автомобіль «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок ДТП травмовано пасажира автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_6 , яка знаходилась на задньому пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Вина ОСОБА_2 підтверджується вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2016 року, який набрав законної сили 10.03.2016 року, та яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.7-8).
Висновком експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року сума матеріальної шкоди, завданої з технічної точки зору володільцю пошкодженого автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN)НОМЕР_4, станом на 08.05.2015 року становить 20526,35 грн. (а.с. 11-18, 78-112)
У зв'язку з наведеним вище позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2, на свою користь матеріальну шкоду з врахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 26253, 20 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1231, 58 грн., витрати за проведення експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн., витрати по сплаті за правничу допомогу у розмірі 6000 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену в результаті настання дорожньо-транспортної події, в розмірі 20 526 грн. 35 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 1200 грн., судовий збір у сумі 477 грн. 96 коп., а всього стягнуто 28204 грн. 31 коп..
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що позивач по справі не має відповідної правової підстави для стягнення на свою користь матеріальних збитків, завданих ушкодженням автомобіля, власником якого він не являється, суд першої інстанції в даному випадку не встановив коло правовідносин між учасниками справи.
Представник відповідача зауважує на тому, що висновок експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року не є належним та допустимим доказом спричинення позивачу матеріальних збитків, оскільки складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних засобів затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.
Крім того, у висновку експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року, на думку представника відповідача, були включені всі пошкодження автомобіля позивача, в тому числі які не пов'язані з ДТП.
Представник відповідача зауважує на тому, що справу було розглянуто без залучення страхової компанії УСК «Гарант Авто», оскільки позивачем було зазначено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована СК УСК «Гарант Авто».
Крім того, представник відповідача зауважує а тому, що стягнуті судом першої інстанції витрати на правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, безпідставними та не підтверджені належними та допитими доказами.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля ВАЗ 32108, державний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_4 (а.с.9).
Згідно довіреності, укладеної між ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_1, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстрованою у реєстрі за № 1311, ОСОБА_1 має право володіння даним транспортним засобом на підставі, передбаченій законом. (а.с. 10).
18.04.2015 року о 14.15 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Кривий Ріг по вул. Дніпровське шосе, з боку вул. Вечірньокутській в напрямку вул. Серафімовича, здійснив наїзд на нерухомий автомобіль «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 лютого 2016 року, який набрав законної сили 10.03.2016 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.7-8) Відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП, внаслідок якої крім спричинення ОСОБА_6 (пасажирці позивача) тілесних ушкоджень, також був пошкоджений автомобіль позивача, яким останній правомірно користувався.
Висновком експертного авто товарознавчого дослідження від 29.05.2015 року № Д27/05/15 сума матеріальної шкоди, завданої з технічної точки зору володільцю пошкодженого автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN)НОМЕР_4, станом на 08.05.2015 року становить 20526,35 грн. (а.с.11-18,78-112).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на корись позивача розміру матеріального збитку, завданого автомобілю ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП, яка мала місце 18 квітня 2015 року по вул. Дніпровське шосе в м. Кривому Розі та судових витрат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник стосовно відшкодування позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України спосіб відшкодування шкоди, завданої його майну обирає потерпілий: або вимагати відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Колегія суддів приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди, що завданий позивачу ушкодженням належного йому автомобіля становить 20526,35 грн., що підтверджується Висновком експертного авто товарознавчого дослідження від 29.05.2015 року № Д27/05/15, який колегія суддів вважає належним та допустимим доказом спричинення позивачу матеріальної шкоди, в розумінні ст.ст.12,81 ЦПК України.
Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, що з відповідача на корить позивача підлягає стягненню недоплачена сума матеріальної шкоди, яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 20526,35 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 1200 грн. та судовий збір у сумі 477 грн. 96 коп.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що позивач по справі не має відповідної правової підстави для стягнення на свою користь матеріальних збитків, завданих ушкодженням автомобіля, власником якого він не являється, суд першої інстанції в даному випадку не встановив коло правовідносин між учасниками справи, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 має право володіння автомобілем ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності, укладеної між ОСОБА_8 який діяв від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_1, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. та зареєстрованою у реєстрі за № 1311 (а.с.10).
Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
На вказані обставини звернув увагу Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що висновок експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року не є належним та допустимим доказом спричинення позивачу матеріальних збитків, оскільки складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних засобів затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, оскільки вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження є документом, що містить відомості про обставини, що мають значення для справи. Будь-яких доказів на спростування вказаної вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, відповідач не наддав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.
Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що у висновку експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року, на думку представника відповідача, були включені всі пошкодження автомобіля позивача, в тому числі які не пов'язані з ДТП.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 20526,35 грн., є необґрунтованими з врахуванням того, що позивачем відремонтовано автомобіля, оскільки відповідачем по справі не доведено, що позивачем по справі відремонтовано пошкоджений у ДПТ автомобіль, та вартість відновлювального ремонту була меншою, ніж вартість, встановлена висновком експертного авто товарознавчого дослідження № Д27/05/15 від 29.05.2015 року.
Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що справу було розглянуто без залучення страхової компанії УСК «Гарант Авто», оскільки позивачем було зазначено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована СК УСК «Гарант Авто» з тих підстав, що відповідачем по справі, відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована у УСК «Гарант Авто», що відповідно до вимог ЦПК України мого б слугувати для залучення страхової компанії до розгляду даного спору.
Посилання апеляційної скарги про те, що стягнуті судом першої інстанції витрати на правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, безпідставними та не підтверджені належними та допитими доказами колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки позивачем по справі, відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, надано суду першої інстанції докази на підтвердження понесених ним судових витрат у зв'язку із розглядом даного спору.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 640 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000, грн., що підтверджено розрахунком суми гонорару за правничу допомогу від 01.06.2018 року, зокрема за надання попередньої консультації, підготовки позовної заяви, безпосередній розгляд цивільної справи в судовому засіданні адвокатом (а.с.23, 126), та поніс витрати на проведення експертизи в розмірі 1200, грн., що підтверджується квитанцією (а.с.20).
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383,386 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий:
Судді: