26 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2820/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Джули В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушки Володимира Івановича на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 3 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушки Володимира Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
суддя у І інстанції Беркещук Б.Б.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Коломия,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
4 травня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушки В.І. (далі - Інспектор) серії ВР № 112385 від 6 травня 2018 року в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді штрафу в сумі 340 грн. (далі - Постанова) та закрити провадження у справі.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 3 жовтня 2018 року у справі № 346/2257/18 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що адміністративне стягнення на ОСОБА_4 накладено незаконно, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено факт вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП. Тому постанову серії ВР № 112385 від 6 травня 2018 року слід визнати протиправною та скасувати у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У апеляційній скарзі Інспектор просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права, у зв'язку із чим суд дійшов помилкового висновку при вирішенні даного спору.
Учасники справи на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 та частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як слідує з матеріалів справи, 6 травня 2018 року Інспектором було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що той 6 травня 2018 року о 12 год. 00 хв. на автодорозі М-22 Полтава-Олександрія керував транспортним засобом DAF 95 XF SCHWARZMULLER, д.н.з. НОМЕР_1, у якого на вітровому склі в зоні роботи склоочисників були наявні тріщини, чим порушив вимоги підпункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, пункт 6.8.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
ДСТУ 3649 : 2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», були затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630.
Відповідно до статті 1 ДСТУ 3649 : 2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Нормами статті 35 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30 червня 1993 року передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В той же час, в частині другій статті 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до положень цієї статті обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
Приписами статті 37 Закону України «Про дорожній рух» визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Як слідує з Постанови, суть виявленого правопорушення ОСОБА_4, кваліфікованого за частиною 1 статті 121 КУпАП, полягає у порушення водієм правил керування транспортним засобом.
Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП, порушення водієм правил керування транспортним засобом полягає в керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу, наведений у розділі 31 ПДР, а саме «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання», однак у ньому відсутня така несправність, як тріщина на вітровому склі.
На переконання апеляційного суду, із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення слідує, що саме порушення ПДР, а не вимог ДСТУ є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідачем не надано доказів того, що з наявністю тріщини на вітровому склі у районі роботи склоочисників, тобто, що саме з вказаною технічною несправністю, відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Виходячи з цього, експлуатація ОСОБА_4 транспортного засобу, який не відповідає вимогам ДСТУ, не може нести наслідки, передбачені частиною 1 статті 121 КУпАП.
У відповідності до приписів статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення суду.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушки Володимира Івановича залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2018 року у справі № 346/2257/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 26 листопада 2018 року.