Справа № 2-о/593/75/2018
Бережанський районний суд Тернопільської області
"20" листопада 2018 р. в особі : судді Німко Н.П.
при секретарі Олексів О.Б.
з участю:
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення - приналежності правовстановлюючого документа,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту, що правовстановлюючий документ - свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 10 серпня 1987 року, видане на ім?я ОСОБА_1 фактично належить ОСОБА_1, як одній і тій самій особі. В обгрунтування заяви зазначила, що 10 серпня 1987 року Бережанською районною радою видане свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, де вказано що вона є головою колгоспного двору по АДРЕСА_1. При його видачі помилково вказано її ім?я «ОСОБА_1», а не «ОСОБА_1». У зв»язку із такою розбіжністю у написанні її імені, заявниця не може оформити на своє ім?я частку у вищевказаному колгоспному дворі, а тому змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.
У підготовчому судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, просила її задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_2 вимоги, викладені у заяві підтримав та дав пояснення, аналогічні змісту поданої заяви.
У судове засідання представник заінтересованої особи Потуторської сільської ради не з'явився. Подав на розгляд суду заяву, в якій вказав, що визнає заяву ОСОБА_1, заперечень щодо неї немає та просить справу розглядати у їх відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та її представника, взявши до уваги заяву представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що вимоги заявниці є підставними і підлягають до задоволення.
Ч.4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім»я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім»ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено наступне.
Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 серпня 1987 року головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
Заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Потутори Бережанського району Тернопільської області (згідно паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданого Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області від 17 березня 1998 року).
Відповідно до довідки Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області №237 від 26 травня 2014 року, будівля в АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно даних, що містяться у технічному паспорті на житловий будинок по АДРЕСА_1, замовниками технічної інвентаризації зокрема є ОСОБА_1.
Допитані в судовому засіданні свідки - ОСОБА_4 (родичка заявниці) та ОСОБА_5 (родич, сусід заявниці) пояснили, що заявниця ОСОБА_1 є головою колгоспного двору по АДРЕСА_1, іншої особи - ОСОБА_1 у цьому будинку немає і ніколи не було.
Суд також приймає до уваги й позицію заінтересованої особи щодо відсутності заперечень до задоволення заяви ОСОБА_1 і вважає, що така позиція не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, суд вважає доведеним той факт, що свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 10 серпня 1987 року, видане на ім?я ОСОБА_1 фактично належить ОСОБА_1.
У цьому суд переконали пояснення заявника та її адвоката, покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які фактично підтвердили обставини, на які посилається заявниця, та інші, досліджені в судовому засіданні письмові докази по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 76, ч.2, 3, 4 ст. 263, 264, 265 ч.3 ст.294, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ, а саме Свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок від 10 серпня 1987 року, яким виконком Бережанської районної Ради народних депутатів Тернопільської області посвідчує, що цілий жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, що складається з 4-х членів, головою якого є ОСОБА_1 на праві особистої власності, з вчиненим реєстровим написом та записаним в реєстрову книгу №-2 стор.№-169 за реєстровим №-168 від 10 серпня 1987 року, фактично належить заявниці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як одній і тій самій особі.
Повний текст рішення суду складено 22 листопада 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції -Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко