Рішення від 26.11.2018 по справі 593/1632/18

Справа № 2/593/485/2018

Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"26" листопада 2018 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, вказуючи, що відповідач ОСОБА_3 з 1998 року не проживає у належному їм на праві особистої власності житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1, а так як реєстрація відповідача перешкоджає їм скористатися своїм правом на оформлення житлової субсидії, звернулися до суду з позовом про визнання його особою, що втратила право на користування належним їм житлом.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з"явився, хоч належним чином повідомлявся про день і час розгляду справи, що дає суду підставу для розгляду справи заочно у його відсутності по наявних у ній матеріалах.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачів та допитаного за їх клопотанням свідка, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1

Вказаний факт підтверджується поясненнями позивачів та оглянутими у судовому засіданні документами, а саме: витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВР № 377890, виданим 19 грудня 2005 року Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації на ім"я ОСОБА_1 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, що 15 листопада 2017 року було видане державним нотаріусом Бережанської державної нотаріальної контори на ім"я ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивачі пояснили, що відповідач ОСОБА_3, який являється ОСОБА_1 племінником, а ОСОБА_2 двохрідним братом, з 1998 року не проживає у їх житловому будинку, а лише значиться у ньому прописаним, а через формальну реєстрацію відповідача у їх житловому будинку вони не мають можливості скористатися своїм правом на житлові субсидії, що ставить їх у скрутне матеріальне становище, тому вони обоє наполягають на задоволенні їх позовних вимог.

Із довідки за № 5697, виданої 29 жовтня 2018 року Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області та із оглянутої у судовому засіданні будинкової книги видно, що в АДРЕСА_1 з 16 січня 1998 року значиться прописаним відповідач ОСОБА_3.

Із оголошеного в судовому засіданні акту обстеження житлово-побутових умов, що був складений 19 жовтня 2018 року комісією у складі: сільського голови ОСОБА_4, секретаря сільської ради ОСОБА_5 та депутата сільської ради ОСОБА_6, видно, що у будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, проживають лише позивачі ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2, а ОСОБА_3, 1973 року народження, у вказаному будинку не проживає, лише значиться формально прописаним.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що їй відомо, що відповідач ОСОБА_3 не проживає у будинку позивачів, що знаходиться в АДРЕСА_1. Цей факт їй достовірно відомий, бо вона разом із своєю матір"ю протягом останніх восьми років часто буває у помешканні позивачів, однак ОСОБА_3 у будинку протягом зазначеного часу не зустрічала.

А так як судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 понад встановлені Законом строки без поважних на те причин не проживає у належному позивачам житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 то він втратив право на користування цим житлом, а тому позовні вимоги позивачів слід визнати підставними і задоволити їх.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України та ч.2 ст. 405 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_3 особою, що втратила право на користування житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області Данилів О.М.

Попередній документ
78130924
Наступний документ
78130926
Інформація про рішення:
№ рішення: 78130925
№ справи: 593/1632/18
Дата рішення: 26.11.2018
Дата публікації: 29.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бережанський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням