Справа № 454/3052/18
27 листопада 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Мандрик І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить розірівати шлюб між сторонами і визначити місце проживання спільної неповнолітньої дочки сторін разом з матір'ю.
Свої вимоги мотивує наступним.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23.07.2005р., від якого в них є спільна дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Вони не підтримують подружніх відносин, в них різні характери, між ними немає взаєморозуміння та довіри.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просить стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі прожиткового мінімуму - 1944грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. З січня 2018 року ОСОБА_1 залишив її та дочку та на даний час проживає в м.Львів, недостатньо приділяє увагу щодо виховання та утримання спільної дитини.
Вона не має змоги самостійно утримувати дочку.
ОСОБА_1 не має інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні, працевлаштований та може надавати кошти на утримання дочки. Останній стверджує, що має нерегулярний та мінливий дохід. Однак нещодавно придбав автомобіль, що свідчить про його матеріальне забезпечення.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, подав заяву, в якій зазначив, що первинний позов підтримує, зустрічний позов визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому зазначила, що причиною припинення шлюбних відносин між сторонами слугували подружня зрада, втрата поваги і довіри, взаємне охолодження почуттів, неготовність чоловіка до сімейного життя. Звертає увагу, що позивачем не надано доказів узгодження між сторонами визначення місця проживання дитини, участі у вихованні дитини, аліментів на дитину тощо.
В судове засідання ОСОБА_2 також не прибула. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, поданий нею зустрічний позов підтримала.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23.07.2005р., від якого у них є спільна неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з матір'ю, що стверджується свідоцтвом про шлюб та довідкою №1476 від 06.11.2018р.
Сторони не ведуть спільного гос¬подарства, не підтримують подружніх стосунків.
Між сторонами втрачено любов та взаємоповагу.
Сім'я розпалася остаточно, зберегти її - неможливо, а тому, шлюб слід розірвати.
Згідно ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки ОСОБА_1 просив визначити місце проживання спільної малолітньої дочки сторін разом з матір'ю, де дитина і проживає на даний час, ОСОБА_2 не заперечила проти даної вимоги та визнала її, позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Беручи до уваги те, що відповідач працездатний, а також те, що обов'язок утримувати неповнолітніх дітей покладено на обох батьків, а не лише на того, з ким проживають діти, суд дійшов висновку, що з нього слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Також, стягнення аліментів, з врахуванням прожиткового мінімуму, слід визначити в розмірі 1944грн. щомісячно, оскільки такий розмір відповідає прожитковому мінімуму дитини, визнано ОСОБА_1 та буде достатнім для належного забезпечення першочергових потреб дитини.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23.07.2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис №792.
Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з її матір'ю - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, по АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1944 (одна тисяча сорок чотири)грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 09.11.2018р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 704 (сімсот чотири)грн. 80коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП:НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1.
Головуючий: М. Я. Адамович