П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/922/18
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Потапчук В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державна фіскальна служба України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. по справі № 814/922/18
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс"
відповідач Державна фіскальна служба України
про визнання неправомірним та скасування рішення,
Рішенням від 12 червня 2018 року, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» у повному обсязі, а саме:
- визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України № 391844/32741433 від 11.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» з податку на додану вартість № 15 від 21.11.2017 року;
- зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» з податку на додану вартість № 15 від 21.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна фіскальна служба України, у встановлений строк - 11 липня 2018 року, звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року апеляційна скарга була повернута апелянту, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року.
02 листопада 2018 року Державна фіскальна служба України повторно звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» у повному обсязі.
Одночасно з апеляційною скаргою Державна фіскальна служба України подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказує в якості поважних причин ту підставу, що Державна казначейська служба України зупинила операції на рахунках ДФС України, а отже у апелянта була відсутня можливість своєчасно виконати вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року.
Перевіряючи дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року встановлено, що апеляційна скарга подана з пропуском строку звернення з апеляційною скаргою до адміністративного суду.
З матеріалів справи вбачається, що Державною фіскальною службою України на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року було сплачено судовий збір, згідно платіжного доручення № 2078 від 02 жовтня 2018 року у загальному розмірі 5286,00 (а.с. 129).
Проте, повторно апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року була подано до П'ятого апеляційного адміністративного суду - 02 листопада 2018 року, тобто в термін 30 днів після сплати судового збору за подання апеляційної скарги до адміністративного суду.
Таким чином, колегія суддів не має підстав вважати відсутність бюджетних асигнувань від Державної казначейської служби поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, крім того апеляційна скарга не містить доводів щодо наявності підстав, які унеможливили подання апеляційної скарги у найкоротший термін після сплати судового збору, так як і не містить доводів відсутність доводів апелянта про наявність підстав, які унеможливили подання апеляційної скарги у найкоротший термін після 02.10.2018 року, тобто після сплати судового збору за подання апеляційної скарги до адміністративного суду, в той час як вдруге апеляційна скарга була подана 02.11.2018 року.
Апеляційний суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У рішенні «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Оскільки апелянтом не зазначено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які об'єктивно не залежать від його волевиявлення та дотримуючись принцип правової визначеності, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є небгрунтованим, а наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення є неповажними.
Отже, встановлено, що апеляційна скарга подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду з пропуском строку звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- для зазначення інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Перевіряючи відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, встановлено її невідповідність:
- п. 8 ч. 2 ст. 296 КАС України в частині зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:
- для зазначення поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
- для зазначення дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Керуючись ст. 2, ст. 6, ст. 11, ст. 169, ст. 292, п. 8 ч. 2 ст. 296, ч. 2, ч. 3 ст. 298, ст. 311, ч. 2 ст. 325, п. 1 ч. 5 ст. 328 КАС України, -
Клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірним та скасування рішення № 391844/32741433 від 11 грудня 2017 року та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги (зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів на підтвердження поважності цих причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також у разі визнання неповажними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 22 листопада 2018 року.
Суддя: Потапчук В.О.