27 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 164/501/18
провадження № 51-9962ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 червня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року в межах кримінального провадження № 12016030160000495 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рудка Червинська, Камінь-Каширського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КК.
Суть питання
За вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 червня 2018 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 122 КК - на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 121 КК - на строк 6 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком (Маневицького районного суду Волинської області від 15 листопада 2016 року) і остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 02 листопада 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просить змінити постановлені у кримінальному проваджені судові рішення й призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 ).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 414 КПК визначено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону захисник ОСОБА_5 , обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного ОСОБА_4 покарання, з огляду на тяжкість вчинених ним злочинів, обставинами їх скоєння та даним про його особу внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65, КК у їх взаємозв'язку, а також з огляду на те, що остаточний вид і розмір призначеного засудженому покарання було визначено на підставі статей 70, 71 КК.
Крім того касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційних скарг сторони захисту, в тому числі й щодо невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі засудженого.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 433 КПК, переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - сім днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3