Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 листопада 2018 р. № 520/9201/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати наказ начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 23.05.2018 № 45 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2018 № 6330030111, видану ОСОБА_1;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018;
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області, ОСОБА_1 був вимушений покинути своє місце постійного проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради видано відповідну довідку № 6330030111 від 15.08.2017. З 01.05.2018 управлінням припинено виплату пенсії, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати наказ начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 23.05.2018 № 45 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2018 № 6330030111 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити йому нарахування та виплату пенсії з 01.05.2018.
Ухвалою суду від 25.10.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
08 листопада 2018 року представником відповідача, управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, подано до суду відзив на позов, в якому він зазначив, що 25.04.2018 відповідачем зроблено запит до адміністрації Державної прикордонної служби України на отримання інформації щодо виїзду внутрішньо переміщених осіб. 16.05.2018 до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов від Головного центру обробки соціальної інформації Державної прикордонної служби України витяг з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України. Після отриманої інформації, а саме, про відсутність ОСОБА_1 понад 60 днів на непідконтрольній України, на засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова від 23.05.2018 (протокол № 49) було погоджено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 підлягає скасуванню. Наказом начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 45 від 23.05.2018 скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2018 № 6330030111, видану ОСОБА_1. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
12 листопада 2018 року від представника відповідача, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що проти позовних вимог заперечує, оскільки управління під час припинення пенсії позивачу діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
У період з 19.11.2018 по 23.11.2018 суддя перебувала у відпустці, розгляд справи по суті по даній справі здійснюється в перший робочий день судді.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2.
Як вбачається з листа управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова № 18098/30-1301 від 17.09.2018 вбачається, що з 01.05.2018 призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (довідку внутрішньо переміщеної особи скасовано протоколом засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 82 від 23.05.2018).
З листа управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 03-10292 від 19.09.2018 судом встановлено, що довідку внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 скасовано наказом начальника управління № 45 від 23.05.2018, у зв'язку із відсутністю позивача за фактичним місцем проживання.
Як вбачається із матеріалів справи підставою для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6330030111 від 15.08.2017, виданої ОСОБА_1 слугувало перебування позивача понад 60 днів на непідконтрольній території України.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Як передбачено положеннями п. 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Відповідно положень п.6 Порядку № 365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як встановлено судом під час розгляду справи, зі змісту наказу начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 45 від 23.05.2018 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що довідку скасовано на підставі пп. 5, п. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", п. 3, 4, 6, 7, 8 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.
При цьому, зі змісту норми пп. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що до суду не надано доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 45 від 23.05.2018 є необґрунтованим та є таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що нарахування та виплату пенсії призупинено позивачу, як внутрішньо переміщеній особі згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на не нарахування її.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем виплату пенсії позивачу припинено з 01.05.2018 у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Як зазначив представник управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, виплату пенсії позивачу припинено з 01.05.2018, підставою для припинення виплати пенсії слугував протокол засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 23.05.2018.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок, оскільки, припинено виплати ще до існування вказаного протоколу.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Також у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.
При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Як передбачено положеннями пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Як передбачено частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Отже, відповідач, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (місцезнаходження - просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, ідентифікаційний код - 25864181), управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (місцезнаходження - вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, ідентифікаційний код - 22682655) про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати наказ начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 23.05.2018 № 45 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.08.2018 № 6330030111, видану ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018.
Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко