Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
26.11.2018 р. справа №520/9982/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку ст. 287 КАС України за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №56529358 від 22.10.2018 р. про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець при винесенні оскарженої постанови повністю проігнорував надані ГУПФУ в Харківській області пояснення, що підтверджують здійснення перерахунку пенсії стягувачу по спірному виконавчому провадженню, а отже і відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Відповідач, УДВС ГТУЮ у Харківській області, з поданим позовом не погодився, в обґрунтування заперечень зазначивши, що рішення суду у спірних правовідносинах боржником добровільно виконано не було, що послугувало підставою для накладення штрафу.
За матеріалами справи судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 р. по справі №8380/18890/17 на ГУ ПФУ в Харківській області було покладено обов'язок провести з 01.01.2016 р. перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України №900-VIIІ від 23.12.2015 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", ст.ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Постанови КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області №100/34781-2003016632 від 07.06.2017 р.
Зі змісту наведеного судового акту чітко та однозначно слідує, що зобов'язана особа повинна у примусовому порядку, тобто поза власною вільною волею: 1) реалізувати управлінську функцію з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії; 2) реалізувати управлінську функцію з приводу виплати перерахованої пенсії.
Як з'ясовано судом з тексту листа позивача від 27.06.2018 р. №17547-14/20, на виконання рішення суду регіональним терорганом ПФУ було проведено перерахунок пенсії, проте виплат за перерахованою пенсією (у тому числі і різниці між грошовим показником пенсії до і після перерахунку) у межах відкритого та триваючого виконавчого провадження проведено не було у зв'язку з ненадходженням коштів від ПФУ.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Харківській області від 22.10.2018 р. по ВП №56529358на регіональний терорган ПФУ за невиконання рішення суду в частині проведення платежу за перерахованою пенсією було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення владний суб'єкт обрав положення ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а фактичною підставою послугували судження владного суб'єкта про невиконання рішення суду без поважних причин.
Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу застосування заходів державного примусу, спрямованих на забезпечення виконання судових рішень, унормовані приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Приписам ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондують положення ч. 1 ст. 75 означеного закону, де указано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 означеної статті).
З наведених норм закону чітко та однозначно слідує, що штраф як міра юридичної відповідальності підлягає застосуванню до особи, винної у невиконанні рішення суду без поважних причин.
Визначаючись з приводу обставин існування у спірних правовідносинах поважних причин невиконання рішення суду, суд бере до уваги, що відсутність фінансування або недостатність коштів в умовах функціонування бюджетної установи є фактором, котрий ускладнює проведення будь-яких платежів (у тому числі і за рішеннями суду).
Водночас із цим, запроваджене ст. 1291 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 14 КАС України правило безумовної обов'язковості виконання рішення суду вимагає вчинення від зобов'язаної особи усіх достатніх поза розумним сумнівом дій, спрямованих на створення умов для виконання приписів судового акту.
Суд вважає, що до таких дій належать організаційно-правові заходи із збільшення обсягів асигнувань за видатками, як-то: письмове звернення до розпорядника коштів вищого рівня з приводу виділення асигнувань для виконання конкретного рішення суду.
У даному конкретному випадку позивачем, регіональним терорганом ПФУ, таких дій вчинено не було.
Доказів про протилежне (зворотне) не подано ані до державного виконавця, ані до суду.
Натомість, регіональний терорган ПФУ, допустивши бездіяльність у проведенні платежу за перерахованою пенсією за рішенням суду, виправдовує такий стан реалізації управлінської функції приписами постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р., стверджуючи про відкликання виданих до прийняття цієї постанови довідок Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області і наголошуючи на проведенні перерахунку за виданими після цієї постанови довідками Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області, тобто зводячи нанівець захист прав та інтересів пенсіонера, наданий рішенням суду.
За таких обставин, суд доходить до переконання, що регіональний терорган ПФУ у спірних правовідносинах не мав навіть наміру на виконання рішення суду, позаяк запиту про збільшення асигнувань задля набуття змоги виконати рішення суду до Пенсійного фонду України не надсилав, а допущену бездіяльність обґрунтував мотивами, котрі прямо суперечать висновкам суду по справі.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Проведеним судовим розглядом не виявлено факту порушення оскарженим рішенням владного суб'єкта права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі примусового виконання рішень суду, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Сліденко