справа №1340/3787/18
20 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретаря судового засідання Гулкевич В.О.
за участю:
представника відповідача - Пасічник Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Овертранс» (81085, с. вул. Європейська, 1 корпус Б-4, с. Підрясне, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30626867) звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, пл. Міцкевича,8, м. Львів, код ЄДРПОУ 39778297) про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу від 09.08.2018 № ЛВ 720/549/АВ/ФС-1 та № ЛВ 720/549/АВ/ФС-2.
Ухвалою від 23 серпня 2018 року відкрито провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами інспекційного відвідування працівниками Головного управління Держпраці у Львівській області було складено акт № ЛВ 720/459/АВ від 16.07.2018 року. На підставі вказаного акту було винесено постанови 09.08.2018 № ЛВ 720/549/АВ/ФС-1 та № ЛВ 720/549/АВ/ФС-2. Позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав для винесення зазначених постанов, а відтак просить визнати протиправними та скасувати дані постанови. У позовній заяві зазначають, що у відповідності до припису № ЛВ329/459/АВ-П від 23.04.2018 року головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у Львівській області, Яворівської О.Г., позивачем було скеровано на адресу ГУ Держпраці у Львівсьькій області повідомлення від 02.05.2018 року про усунення усіх виявлених порушень, виявлених під час інспекційного відвідування за період 2017 року по квітень 2018 року, в тому числі щодо затвердження та доведення усіх працівників графіку надання щорічних відпусток на 2018 рік із наданням його копії. Зазначають, що доведення до відома усіх працівників графіку надання щорічних відпусток на 2018 рік було здійснено у відповідності до наказу ТзОВ «Овертранс» № 123-к від 30.04.2018 року. Вказують, на ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 61 Конституції України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у справі, у судовому засіданні 08.11.2018 року позов підтримав, просив задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 11.07.2018 року № 1597-П, інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у Львівській області Яворівській О.Г., на підставі п.п.1 п.5 Порядку за зверненням від 02.07.2017 року в термін з 13.07.2018 року по 16.07.2018 року провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ТзОВ «Овертранс»: Львівська область, Яворівський район, с. Підрясне, вул. Європейська, буд.1 корпус Б-4. (а.с. 67).
11.07.2018 року для здійснення інспекційного відвідування у ТзОВ «Овертранс» Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування у період з 13.07.2018 року по 16.07.2018 року (а.с. 35).
За результатами інспекційного відвідування ТзОВ «Овертранс» відповідачем складено акт № ЛВ 720/459/АВ від 16.07.2018 року. (а.с. 36- 44). Відповідно до зазначеного акту перевірки, ГУ Держпраці у Львівській області встановлено порушення позивачем вимог ч.4 ст.79 КЗпП України, ч.1 та 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» та п.4.2 р.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
16.07.2018 року відповідач склав припис № ЛВ720/459/АВ-П, яким зобов'язано директора усунути порушення. (а.с. 45-46).
26.07.2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецько А.Я., було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. (а.с.68).
30.07.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 07.08.2018 року о 12:00 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області.
07.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» листа про те, що у зв'язку з відсутністю посадових осіб, що уповноважені розглядати справу про накладення штрафу, розгляд справи переноситься на інший день, про що додатково буде повідомлено.
08.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 09.08.2018 року о 11:00 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області.
09.08.2018 року начальник ГУ Держпраці у Львівській області Вільхова О.О., на підставі акту № ЛВ 720/459/АВ прийняла постанову № ЛВ720/459/АФ/ФС-1 про накладення на ТзОВ «Овертранс» штрафу у розмірі 3723 грн. (а.с. 58).
09.08.2018 року начальник ГУ Держпраці у Львівській області Вільхова О.О., на підставі акту № ЛВ 720/459/АВ прийняла постанову № ЛВ720/459/АФ/ФС-2 про накладення на ТзОВ «Овертранс» штрафу у розмірі 11 169 грн. (а.с. 59).
Розглядаючи спір по суті, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Пунктами 8 -12 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Надаючи правову оцінку постанови № ЛВ720/459/АФ/ФС-1 від 09.08.2018 року,
суд виходить з наступного.
Із змісту зазначеної постанови випливає, що підставою для її винесення послугували встановлені в ході інспекційного відвідування порушення вимог частини четвертої статті 79 КзпП України - під час інспекційного відвідування не надано графік надання працівникам основних щорічних відпусток на 2017 рік, що свідчить що такий графік не був розроблений. Під час інспекційного відвідування надано графік відпусток на 2018 рік, однак не надано жодного документа, який би свідчив про доведення графіку надання відпусток до відома всіх працівників; порушення вимог п.4.2 р.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників - згідно наказу № 161 -к від 31.05.2018 року ОСОБА_5, звільнено з роботи з 31.05.2018 року за п.4 ст. 40 КЗпП України, який відсутній на роботі в день звільнення, однак адміністрацією в цей день не надіслано поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки, а надіслано 01.06.2018 року, лист, квитанція, копія наказу про звільнення додається до акту інспекційного відвідування.
У відповідності до вимог ч.4 ст.79 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Суд вказує про те, що доказів на підтвердження обставин проінформованості працівників позивача під розписку про умови праці та про черговість надання відпусток надано не було.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 79 КЗпП України.
Щодо порушення вимог п.4.2 р.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Пунктом 4.2 Глави 4 Інструкції №58 передбачено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівника позивача звільнено з роботи наказом № 161 -к від 31.05.2018 року, проте листом від 31.05.2018 №1150 про необхідність отримання ним трудової книжки, згідно з наданими представником позивача описом вкладення у цінний лист містить дату відправлення 01.06.2018, тобто з порушенням встановленого трудовим законодавством строку (а.с.79-80). Доказів направлення ОСОБА_5, копії наказу про звільнення, які б спростовували обставини, встановлені відповідачем в результаті інспекційного відвідування, суду теж не надано.
Перевіряючи оскаржувану постанову Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ720/459/АФ/ФС-1 від 09.08.2018 року, про накладення штрафу в розмірі 3723 грн., на предмет її відповідності приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає дане рішення прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Надаючи правову оцінку постанови № ЛВ720/459/АФ/ФС-2 від 09.08.2018 року,
суд виходить з наступного.
Із змісту зазначеної постанови випливає, що підставою для її винесення послугували встановлені в ході інспекційного відвідування порушення вимог частини 1 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» - працівникові ОСОБА_5, за квітень 2018 року нараховано 3725 грн., виплачено аванс 20.04.2018 року (платіжне доручення № 1568 та відомість від 20.04.2018) в сумі -1865,00 грн., решта суми не виплачена станом на день інспекційного відвідування - 16.07.2018 року. Таким чином має місце порушення строку виплати заробітної плати більше як один місяць.
В ході інспекційного відвідування було встановлено, що працівнику підприємства ОСОБА_5 не було виплачено в повному обсязі заробітної плати за квітень 2018 року. Зокрема, за вказаний місяць працівнику було виплачено лише аванс у розмірі 1865.0 грн. Заробітну плату за другу половину місяця ОСОБА_5 виплачено не було, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме табель обліку робочого часу за квітень 2018 року та відомістю про нарахування коштів № 291 за І частину квітня 2018 року, щодо виплати лише аванс у розмірі 1865.0 грн. (а.с. 86-87, 88).
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
В частинах 1, 2 статті 115 КЗпП України зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата та у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».
Доводи позивача про те, що працівник був відсутній на роботі в день виплати заробітної плати та в день звільнення, а також його посилання на ст. 116 КЗпІІ України, судом не беруться до уваги, оскільки на момент виплати заробітної плати за друге половину квітня 2018 року працівник ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується також вищенаведеним табелем робочого часу за квітень 2018 року.
Крім того, відсутність на роботі ОСОБА_5, з 02.05.2018 року по 31.05.2018 року без поважних причин, не може бути підставою для невиплати заробітної плати за квітень 2018 року.
Таким чином, зазначені у постанові №№ ЛВ720/459/АФ/ФС-2 від 09.08.2018 року, порушення позивачем вимог частини 1 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і свідчать саме про порушення встановлених строків виплати заробітної плати.
Суд вважає помилковими доводи позивача стосовно відсутності підстав для притягнення останнього до відповідальності у вигляді встановлення штрафу, з мотивів усунення виявлених порушень у відповідності до припису ЛВ329/459/АВ-П від 23.04.2018 року.
Обгрунтовуючи свою позицію позивач вказує на положення пункту 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до субєкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Відповідно до змісту частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відтак, суд звертає увагу позивача на приписи пункту 29 Порядку №295, згідно із яким, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висвітленою у постанові від 22.03.2018 по справі №697/2073/17.
Безпідставними також вважає суд твердження позивача про те, що розгляд справи про накладення штрафу здійснений без участі представника позивача, виходячи з такого. Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2013 р. № 509 (надалі по тексту - Порядок №509).
Згідно з п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 509, уповноважена особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Пункт 6 Порядку 509 встановлює, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Судом встановлено, що 30.07.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 07.08.2018 року о 12:00 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області.
07.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» листа про те, що у зв'язку з відсутністю посадових осіб, що уповноважені розглядати справу про накладення штрафу, розгляд справи переноситься на інший день, про що додатково буде повідомлено. Представник позивача Смик М.М., 07.08.2018 року, був ознайомлений, що підтверджується його підписом на листі.
08.08.2018 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області було скеровано на адресу керівника ТзОВ «Овертранс» виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 09.08.2018 року о 11:00 у приміщенні Головного управління Держпраці у Львівській області. Позивач був повідомлений телефонограмою, наявною у справі (а.с. 73).
Відповідно до п. 7 вищезгаданого Порядку справу про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність дій та оскаржуваних рішень підтверджена належними та допустимими доказами, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
У відповідності до КАС України судові витрати не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» (81085, с. вул. Європейська, 1 корпус Б-4, с. Підрясне, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30626867) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, пл. Міцкевича,8, м. Львів, код ЄДРПОУ 39778297) про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу від 09.08.2018 № ЛВ 720/549/АВ/ФС-1 та № ЛВ 720/549/АВ/ФС-2 - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2018 року.
Суддя Кухар Н.А.