27 листопада 2018 року Справа № 280/4569/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )
до відповідача - Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
про стягнення грошової компенсації, -
30 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості за неотримане речове майно позивачу, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно",
- зобов'язати відповідача здійснити виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно позивачу, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, відповідно довідки військової частини НОМЕР_2 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас майора у розмірі 33660,73 грн.
Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема, зазначено, що при звільненні з військової служби позивачу не було виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яку було нараховано відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі № 62 від 29.08.2018 в розмірі 33660,73 грн. Вказує, що позивач 14.05.2018 звернувся до відповідача з заявою про виплату йому заборгованості, однак було отримано відповідь, що грошова компенсація буде виплачена після надходження коштів на рахунки Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України. Посилаючись на протиправність бездіяльності відповідача, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 02 листопада 2018 року відкрито провадження по справі №280/4569/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 26.11.2018 о 14 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явився, 26.11.2018 надав через канцелярію суду, заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. На задоволені позовних вимог наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 26.11.2018 надав через канцелярію суду, заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог судом - не заперечував.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України за контрактом, військове звання - «майор».
17.07.2018 позивача було звільнено з військової служби в запас Збройних сил України відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наказом командувача Національної гвардії України №97 о/с від 12.07.2018.
Позивача виключено із списків особового складу військовій частині НОМЕР_2 у зв'язку із звільненням з військової служби.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_4 від 16.04.2015 позивач за час проходження військової служби отримав статус учасника бойових дій (а.с. 9).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 №62 від 29.08.2018, яка видана майору ОСОБА_1 , вартість речового майна, що належить до видачі позивачу складає 33660,73 грн.(а.с.10).
14.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з рапортом щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с.14).
Командир військової частини НОМЕР_2 повідомив позивача, що листом від 31.08.2018 №3/29/28/1-2244 поінформовано заступника начальника Південного територіального Управління НГ України з тилу - начальника тилу про необхідність клопотання перед командуванням НГУ про виділення грошових коштів для погашення заборгованості по виплаті компенсації за неотримане речове майно (а.с.12).
Однак, до теперішнього часу грошова компенсація вартості за неотримане речове майно в сумі 33660,73 грн. не виплачена позивачу.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження військової служби речового майна протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Як передбачено ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Як зазначено у п. 242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Крім того, відповідно до п.7 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов висновку про те, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, в тому числі у разі звільнення з військової служби. При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п. 4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Виходячи зі змісту вказаних норм, військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.
ОСОБА_1 було подано до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України рапорт про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, проте виплата такої компенсації не здійснена.
Відповідач не надав суду докази прийняття командиром військової частини наказу у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на зазначене випливає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 33660,73 грн.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодекса адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до відповідача - Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення грошової компенсації - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) заборгованості за не отримане речове майно, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити виплату ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, відповідно довідки військової частини НОМЕР_2 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні позивача в запас № 62 від 29.08.2018, а саме у розмірі 33660 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят грн.) 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 27.11.2018.
суддя Р.В. Сацький