91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.02.10 Справа № 14/6.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Лисичанського міського центру зайнятості, м. Лисичанськ Луганської області
до Лисичанської міської ради Луганської області, м Лисичанськ
про стягнення 2325 грн. 10 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Брицька Н.В., дов. № 8/08-126 від 20.01.10,
від відповідача -Дубасова О.М., дов. № 26-01/16 від 05.01.10
суть спору: позивач, Лисичанський міський центр зайнятості (далі -Лисичанський МЦЗ), звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, Лисичанської міської ради (далі -Рада) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 2325,10 грн.
Відповідач, Рада, відзив на позовну заяву не надав.
В обгрунтування позовних вимог позивач, Личисанський МЦЗ, посилається на факт звільнення рішенням Ради 13 квітня 2007 року з посади заступника міського голови Токарева Ю.М., який згодом зареєструвався у Личисанському МЦЗ 27.04.07 та йому було надано статус безробітного, а 23.06.07 його було знято з обліку у зв'язку з переїздом в іншу місцевість.
2 грудня 2008 року гр. Токарев Ю.М. знову зареєструвався у Личисанському МЦЗ після звільнення з посади заступника міського голови з 24.11.08.
У подальшому Кам'янобрідським райсудом м. Луганська була прийнята постанова від 04.10.07 про поновлення Токарева Ю.М. на посаді заступника міського голови, а Радою його було поновлено на роботі рішенням № 398 від 09.10.07 з 14 квітня 2007 року.
Позивач зазначив, що у період з 27.04.07 по 23.06.07 гр. Токаревим була отримана допомога по безробіттю в сумі 2325,10 грн., що підтверджується довідкою № 1075 від 06.04.09, та послався на приписи ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за якою з роботодавця утримуються суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача і відповідача, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що за рішенням Ради 13 квітня 2007 року було звільнено з посади заступника міського голови Токарева Ю.М., який згодом зареєструвався у Личисанському МЦЗ 27.04.07 та йому було надано статус безробітного, у зв'язку він отримував допомогу по безробіттю в сумі 2325,10 грн., що підтверджується довідкою № 1075 від 06.04.09.
Кам'янобрідським райсудом м. Луганська була прийнята постанова від 04.10.07 про поновлення Токарева Ю.М. на посаді заступника міського голови, а Радою його було поновлено на роботі рішенням № 398 від 09.10.07 з 14 квітня 2007 року.
Позивач, Лисичанський МЦЗ, звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача, Ради, суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
За правилами ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до пп. є п. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Пунктом 1 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" до повноважень державної служби зайнятості віднесено у т.ч. й реєстрація безробітних і надання їм у межах своєї компетенції допомоги, в т. ч. і грошової.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з роботодавця утримуються суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
З 1-го вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є… суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до приписів п. 2 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.05р. № 3.2-2005 поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у ст. 3 КАС України - це органи державної влади… їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах позивач, Лисичанський МЦЗ, виступає як суб'єкт владних повноважень, який діє на підставі законів України "Про зайнятість населення" , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тому спір повинен вирішуватися за правилами КАС України.
Таким чином, спірні правовідносини не можуть бути розглянуті господарським судом.
Відповідно до п. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 80 п. 1, 86 ГПК України, суд
Провадження у справі припинити.
Суддя А. Ворожцов