26 листопада 2018 року м. Житомир справа № 240/4939/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання призначити пенсію,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача призначити йому пенсію як ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року із зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з надуманих підстав. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію, а тому вважає такі дії відповідача неправомірними та таким, що суперечать чинному законодавству.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення учасника 2 категорії ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (а.с.4).
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 12.09.2018 №6048/03 - відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю первинних документів, передбачених п.п.5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(а.с. 9).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зменшення віку на 10 років.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документи, що підтверджують особливий статус особи.
Зі змісту трудової книжки № НОМЕР_1 від 28.03.1989 встановлено, що ОСОБА_1 з 21.07.1986 прийнятий в члени колективного господарства ім.Кірова (а.с.25).
Довідкою Липсько-Романівського лісництва від 16.12.1991 підтверджується факт участі ОСОБА_1 в евакуації населення з зони відчуження 11, 18, 25 28, 31 жовтня 1986 року (а.с.10).
До вказаної довідки, в обґрунтування права на зменшення пенсійного віку позивачем надано копію довідки Гошівської сільської ради від 20.11.1992 про те, що ОСОБА_1 доплачувались кошти за роботу в зоні відчуження (а.с.12).
Копіями подорожніх листів від 11.10.1986, 18.10.1986, 25.10.1986, 28.10.1986 та 31.10.1986 підтверджується факт відряджень ОСОБА_1 до села Липські Романи (а.с.13-17).
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема с.Липські Романи Овруцького р-ну Житомирської обл. відносилось до зони відчуження.
З огляду на наведене, довідки зібрані позивачем з метою підтвердження наявності особливого статусу протиправно невраховані відповідачем під час розгляду заяви ОСОБА_1 .
Відповідачем не надано жодного доказу для спростування інформації, зазначеної у довідці Липсько-Романівського лісництва, а тому правомірність відмови у призначенні пенсії є недоведеною у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність права позивача на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зауважує, що представник Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області будь-яких документів, які б підтверджували висновки відповідача, викладені в листі від 12.09.2018 №6048/03 до матеріалів справи не надав.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України не надано будь-яких доказів на підтвердження відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
З огляду на наведене, позивачем доведено право на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Гетьмана Виговського,12, м.Овруч, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11100, ЄДРПОУ 40380946) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років з моменту звернення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва