05 жовтня 2018 року Справа № 0440/5863/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.,
при секретарі судового засідання Воробйової П.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Чуб Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії протиправними; зобов'язання зарахування стажу, -
02.08.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання зарахування стажу, що надає позивачу право на пенсію на пільгових умовах періоди роботи у ДВАТ «Шахта Червоний партизан» - з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 р. у справі № 0440/5863/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
08 лютого 2018 року позивач звертався до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_3 отримав відповідь від Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.02.2018 р. № 3/3.22/13, в якій зазначено про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
Підставою для відмови є неможливість зарахування стажу, що надає позивачу право на пенсію на пільгових умовах переріоди роботи у ДВАТ «Шахта Червоний партизан» - з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, оскільки уточнююча довідка про пільговий характер роботи за вищевказаний період не надана.
Позивач вказує, що єдиним і основним документом, який враховується органами пенсійного фонду України при призначенні пенсії є трудова книжка.
На підставі зазначеного вище, та з урахуванням відповідних норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, позивач вважає такі дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, та такими, що порушують його законні права.
В судове засідання, призначене на 05.10.2018 р. з'явились всі сторони у справі.
Повноважний представник відповідача проти предявлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 05.10.2018 р.
Так, у поданому відзиві від 04.10.2018 р., повноважним представником відповідача було зазначено наступне.
ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 08.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, в якому зазначеног,що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні
відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються
уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Ткож, посилаючись на пункти 2, 4, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», відповідач зазначає, що в трудовій книжці за період роботи з 13.10.1997 року по 30.12.2006 рік інформація про проведення атестації робочого місця відсутня, інші документи до управління не надавались.
З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Представник позивача та повноважний представник відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 31.10.2018 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши поясненняпозивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 08 лютого 2018 року звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
Проте, Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено в призначенні пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове дерджавне соціальне страхування» у звязку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, в листі від 15.02.2018 року № 3/3.22/13 від 21.11.2016 року Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено, що згідно трудової книжки позивач працював з 13 жовтня 1997 року в ДВАТ «Шахта «Червоний партизан» гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року переоформлений машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року переоформлений гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, з 22 березня 2017 року звільнений за власним бажанням. Уточнююча довідка про пільговий характер роботи за вищевказаний період не надана. Таким чином, загальний страховий стаж позивача складає 19 років 5 місяців 17 днів, в тому числі стаж роботи в підземних умовах, який враховується для визначення права на пільгову пенсію незалежно від віку відповідно до статті 114 Закону станом на 08.02.2018 року складає 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пільгової пенсії.
Позивач не згоден з даними діями відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею підтверджується трудовою книжкою.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Держава, у відповідності до вимог частини 1 статті 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
За змістом статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивачем до матеріалів адміністративного позову надано копію трудової книжки НОМЕР_1, з якої вбачається, що позивач: з 13 жовтня 1997 року працював в ДВАТ «Шахта «Червоний партизан» гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 31 грудня 1997 року переоформлений машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01 жовтня 1998 року переоформлений гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, з 22 березня 2017 року звільнений за власним бажанням.
Судом встановлено, що з метою підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивачем до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 18 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було також надано копію трудової книжки.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа, тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а наявність уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, за наявності записів у трудовій книжці не є необхідною.
Таким чином, твердження відповідача про те, що для підтвердження періодів роботи з 13 жовтня 1997 року по 22 березня 2017, для зарахування до пільгового стажу відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" немає підстав, є необґрунтованими.
За таких обставин, наведені докази підтверджують факт перебування ОСОБА_3 у період роботи з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею, що дає підстави для зарахування цих періодів до пільгового стажу відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини "Проніна проти України" (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при відмові позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 1114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання зарахування стажу, що надає позивачу право на пенсію на пільгових умовах періоди роботи у ДВАТ «Шахта Червоний партизан» - з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею., є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до квитанції від 16 травня 2018 р. № 0.0.1037441696.1 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.
Враховуючи задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії протиправними; зобов'язання зарахування стажу - задовольнити.
Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати трудовий стаж, що надає ОСОБА_3 право на пенсію на пільгових умовах періоди роботи у ДВАТ «Шахта Червоний партизан», а саме: з 13 жовтня 1997 року гірничим робітником 1-го розряду з повним робочим днем під землею, з 31 грудня 1997 року машиністом підземних установок 3-го розряду з повним робочим днем під землею, з 01 жовтня 1998 року по 22 березня 2017 року гірничим робітником очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн.) 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05 жовтня 2018 року.
Суддя Є.О. Жукова