Справа № 194/102/18
Номер провадження 1-кп/194/49/18
27 листопада 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
представника служби у справах дітей виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області - ОСОБА_8 ,
інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Тернівського відділу поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - ОСОБА_9 ,
представника Павлоградського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України - ОСОБА_10 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_11 , неповнолітнього ОСОБА_6 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 , неповнолітнього ОСОБА_6 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_11 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що строк тримання під вартою спливає, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали та не зменшились, оскільки ОСОБА_11 , будучи умовно-достроково звільненим на 1 рік 10 місяців 2 дні вчинив новий умисний, тяжкий злочин, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, ніде офіційно не працевлаштувався, джерела доходів не має, не одружений, а тому міцні соціальні зв'язки відсутні, ще не допитані свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , яка є подругою обвинувачених, ризик впливу на свідків не відпав.
Обвинувачений ОСОБА_11 , заперечував проти продовження строку тримання під вартою, зазначив переховуватися від суду не буде, оскільки є місце постійного проживання та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, у зв'язку з тим, що ОСОБА_11 є сиротою, а тому на утриманні у нього і не може бути нікого. Зазначив, що хоча свідки і не допитані, однак доказів того, що свідок ОСОБА_13 є подругою обвинуваченого ОСОБА_11 прокурором не надано, вина не доведена.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_14 та інші учасники судового провадження щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 поклалися на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає, що ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_11 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.11.2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, або сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання спробам ухилитися і переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що ОСОБА_11 раніше неодноразово судимий, обвинувачується в тому, що будучи умовно-достроково звільненим на 1 рік 10 місяців 2 дні вчинив умисний, тяжкий злочин, за який санкцією статті передбачено покарання до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, бо судом ще не допитано двох свідків, відсутні сильні соціальні зв'язки, оскільки не одружений, не має постійного місця роботи та офіційного джерела доходу, тому наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, не відпали.
Окрім цього, судом враховано, що тяжкість обвинувачення також може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12 березня 2013 року у справі «Волосюк проти України»).
Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»), а тому суд вважає, що менш суворий вид запобіжного заходу не може бути застосований через тяжкість кримінального правопорушення та суспільну резонансність кримінального провадження.
В свою чергу будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Виходячи з діючих норм кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_11 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк, що не може перевищувати 60 днів.
Керуючись ст.ст. 176-177, 199, 331, 350, 369, 371-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань (№ 4) на 60 днів, до 24.01.2019 року.
Судове засідання відкласти на 14-00 годину 13 грудня 2018 року в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області, у судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_11 , захиснику ОСОБА_5 , прокурору, направити начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 для відома.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1