Справа № 592/12285/18
30 жовтня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревій В.М., прокурора Кунди Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу, що надійшла від Управління захисту економіки в Сумській області відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працездатного, працюючого начальником служби безпеки ТОВ «Хлібодар», ідентифікаційний код НОМЕР_1, раніше не судимого,
про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 430 о/с від 31.10.2017 року майора поліції ОСОБА_1 - начальника сектору кадрового забезпечення Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області звільнено зі служби в поліції. 14 липня 2017 року ОСОБА_1 ознайомився та власноручно підписав зобов'язання про те, що він ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язується його виконувати в повному обсязі. Також 31 жовтня 2017 року при звільненні ОСОБА_1 власноручно заповнив та підписав розписку про те, що йому доведено вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення відповідних форм на відповідному веб-сайті НАЗК та попередження про те, що у разі припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, він зобов'язаний до 01 квітня наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, охоплює звітній рік, що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, - подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
Отже, ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, повинен подати щорічну електронну декларацію за раніше не охоплений період 2017 року до 01 квітня 2018 року.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік - 03 квітня 2018 року о 19 год. 38 хв., тоді як повинен був подати декларацію за 2017 рік до 1 квітня 2018 року.
Таким чином, колишній начальник сектору кадрового забезпечення Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_1, маючи рівні можливості з іншими декларантами, не був позбавлений можливості заповнити та подати декларацію в будь-який із місяців, що передував квітню 2018 року.
Подавши декларацію 03 квітня 2018 року, будучи зобов'язаним подати таку декларацію до 1 квітня 2018 року, ОСОБА_1 порушив ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1726 КУпАП доведеною і просив суд притягнути його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції». Згідно абз. 5 ч.1 ст.1 цього Закону корупційним правопорушенням є діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Суб'єктами, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції», є, зокрема, державні службовці, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 430 о/с від 31.10.2017 року майора поліції ОСОБА_1 - начальника сектору кадрового забезпечення Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області - звільнено зі служби в поліції. 14 липня 2017 року ОСОБА_1 ознайомився та власноручно підписав зобов'язання про те, що ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язується його виконувати в повному обсязі. Також 31 жовтня 2017 року при звільненні ОСОБА_1 власноручно заповнив та підписав розписку про те, що йому доведено вимоги ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, шляхом заповнення відповідних форм на відповідному веб-сайті НАЗК та попередження про те, що у разі припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, він зобов'язаний до 01 квітня наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність, охоплює звітній рік, що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, - подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий рік.
Отже, ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, повинен подати щорічну електронну декларацію за раніше не охоплений період 2017 року до 01 квітня 2018 року, чого ним зроблено не було.
Разом з тим, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому відсутні і законні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У відповідності з ст. 9, ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язковою ознакою складу правопорушення є наявність вини особи.
Вина, як основна і обов'язкова ознака суб'єктивної сторони, виражається у психічному ставленні особи до вчиненого проступку і його наслідків. Виявляється вина у формі умислу та необережності.
Умисел - це необхідне для притягнення до адміністративної відповідальності відношення пізнавальної спроможності й волі суб'єкта до діяння, яке ним здійснюється. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Поняття необережної форми вини розкривається в ст.11 КУпАП. Вчиненим з необережності правопорушення визнається тоді, коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 суду пояснив, що 31.10.2017 року він звільнився з посади начальника сектору кадрового забезпечення Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. Він був ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» і знав, що йому потрібно подати декларацію за 2017 рік до 01 квітня 2018 року. На початку березня 2018 року, коли він почав намагався подати декларацію, то не зміг цього зробити з технічних причин, бо не зміг зайти на сайт НАЗК. Постійно вибивала помилка, що «така електронна адреса не існує або вже зайнята». Його знайомі працівники податкової інспекції
пояснили йому, що потрібно провести зміну ключа та розповіли послідовність дій, роз'яснивши, що ключ повинен активуватися на протязі 3 діб, але через 3 доби ключ не активувався та знову вибивала аналогічна помилка. Оскільки до кінця терміну подачі декларації залишилися лічені дні, він почав направляти листи на електронну адресу НАЗК (suppout@nazk.gov.ua) з наступним текстом: «Спробував увійти за посиланням, під час введення контактної інформації виникла наступна помилка: Така поштова адреса не існує або вже зайнята, проте це скринька яка працює, та власне, з неї я зараз спілкуюся з вами. Через це я вчасно не можу надати декларацію». Лише 3 квітня 2018 року на його адресу прийшов електронний лист з НАЗК про те, що його заявка на зміну ЄЦП успішно прийнята і того ж дня ввечері він подав декларацію. Факт несвоєчасного подання декларації не заперечував, однак вважав, що в його діях немає вини.
Зазначені обставини не оспорюються учасниками провадження у справі про адміністративні правопорушення, підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 і зібраними по справі доказами.
Зокрема, ОСОБА_1 суду надані скріншоти його листів на адресу НАЗК від 31.03.2018, 01.04.2018, 02.04.2018 з проханням надати допомогу у поданні декларації ( ар. с.81-82). Ці листи ОСОБА_1 почала подавати ще до 1 квітня 2018 року, тобто до спливу граничного строку подання декларації, що свідчить про його намір і намагання дотриматися вимог закону в частині строків подання декларації, але позитивна відповідь надійшла лише 03 квітня 2018 року і цього ж дня о 19 годині 37 хвилин декларація була подана у Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується скриншотами електронних листів НАЗК на адресу ОСОБА_1В.( ар.с.79-80,78).
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості особи. Обов'язок встановлення всіх обставин правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. При оцінці доказів суд повинен керуватися критерієм доведення вини "поза розумним сумнівом".
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки в його діях відсутня вина як обов'язкова складова складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На піставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,9,247,251,279, 280, 283-285, ч.1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя