Справа № 579/2254/18
1-кс/579/736/18
"23" листопада 2018 р. місто Кролевець
Слідчий суддя Кролевецького районного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши внесене слідчим ОСОБА_3 клопотання про арешт майна, в кримінальному провадженні № 12018200190000468 яке внесене 22 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
Слідчий Кролевецького ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Кролевецького районного суду із клопотання про арешт автомобіля ГАЗ 3302-14, номерний знак НОМЕР_1 та ялинки сосни в кількості 340 штук, погоджене прокурором.
Слідчий клопотання обгрунтовує тим, що 21 листопада 2018 року до Кролевецького ВП ГУНП надішов рапорт начальника СРПП №3 Кролевецького ВП ГУНП про те, що під час здійснення нагляду за БДР на автодорозі М-02 поряд з об'їзною дорогою м.Кролевець Сумської області, було зупинено автомобіль ГАЗ 3302-14, номерний знак НОМЕР_1 , який завантажений сироростучою сосною. Вказаний автомобіль в подальшому був направлений до Кролевецького ВП ГУНП.
Під час огляду місця події було виявлено вантажний автомобіль ГАЗ 3302-14 номерний знак НОМЕР_1 , який завантажений ялинками сосни у кількості 340 шт., без будь-яких видимих слідів чіпування та маркування деревини.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ч.1 ст.172 КПК України.
Відомості про власника майна, яке планується арештувати, у поданому клопотанні не зазначено.
Таким чином, в порядку ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий не вказує подію кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12018200190000468.
Слідчий в клопотанні не довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 185 КПК України, а за змістом ч. 3 ст. 26, ч. 5 ст. 132 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом з поданням доказів обставин, на які вони посилаються.
Заходами забезпечення кримінального провадження є серед іншого арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути серед іншого зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
При цьому, слідчий в порушення вимог ст.171 КПК України у клопотанні не вказує мету відповідно до положень ст.170 КПК України, а згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Вказане свідчить про те, що слідчий не конкретизує підставу, не зазначає мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту автомобіля ГАЗ 3302-14, номерний знак НОМЕР_1 та ялинки сосни в кількості 340 штук.
Слідчий в порушення п.3 ч.2 ст.171 КПК України не зазначив у клопотанні про арешт майна конкретні факти і докази про те хто є володільцем, користувачем чи розпорядником автомобіля ГАЗ 3302-14, номерний знак НОМЕР_1 та ялинок сосни в кількості 340 штук.
Крім того, слідчий в порушення п.4 ч.2 ст.171 КПК України до клопотання не додав оригінали або копії документів або інші матеріали, які підтверджують право власності або володіння на ялинки сосни в кількості 340 штук, що належить арештувати.
Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З врахуванням викладеного, вважаю необхідним клопотання слідчого Кролевецького ВП ГУНП про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018200190000369 від 02.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, повернути прокурору та встановити строк для усунення недоліків строком сімдесят дві години.
Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу слідчого на те, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.100, 107, 171, ч.3 ст.172, 309 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Кролевецького ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018200190000468 від 22 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, повернути начальнику Кролевецького відділу Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області та встановити строк для усунення недоліків строком сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1