Номер провадження: 11-сс/785/1813/18
Номер справи місцевого суду: 521/18021/18 1-кс/521/6861/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.11.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_8 ,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2018 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту,-
встановив:
Оскарженою ухвалою у рамках кримінального провадження №12018160470003633 від 24.10.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про застосування відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калчева, Болградського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, зі слів працюючого тіло охоронцем, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 26.12.2018 року із покладенням на останнього певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що він 24.10.2018 року приблизно о 09 годині 50 хвилин, діючи разом із іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись разом із тіло-охоронцями бізнесмена ОСОБА_11 , представниками ГО «Україна - це ми», ГО «Рада громадської безпеки» та ГО «ВО Автомайдан» на території двору Апеляційного суду Одеської області за адресою: м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип 24-а, під час виниклого між тіло-охоронцями ОСОБА_11 та представниками ГО «ВО Автомайдан» конфлікту, керуючись раптово виниклим злочинним наміром, з хуліганських мотивів, дістав з лівої кишені куртки газовий балончик «Pepper Gel Sabre red» та почав розпиляти сльозогінний газ в сторону старшого інспектора відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , який перебував на території суду під час виконання своїх службових обов'язків із забезпечення публічного порядку та безпеки, чим спричинив останньому тілесні ушкодженні у виді хімічного опіку кон'юнктиву 2 ступеню.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_8 , діючи разом із іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, розпилив сльозогінний газ з балончика «Pepper Gel Sabre red» в сторону начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 , який також знаходився на місці під час виконання своїх службових обов'язків.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри останнім у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та прийнявши до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що він не одружений та офіційно не працевлаштований, прийшов до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
При цьому слідчий суддя прийнявши до уваги відсутніх даних щодо проживання підозрюваного за вказаною у клопотанні адресою: АДРЕСА_2 та ненадання на їх підтвердження слідчому судді жодних правовстановлюючих документів, вважав за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В апеляційній скарзі прокурор Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 , не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою, зазначив, що вважає її незаконною, оскільки слідчий суддя, пославшись на існування лише одного ризику, залишив поза увагою те, що існують інші ризики, передбачені ст. 177 КПК України та обумовлені тим, що підозрюваний ОСОБА_8 ознайомлений із матеріалами досудового розслідування, знає адреси місць проживання, роботи та контактні дані потерпілих та свідків в зазначеному провадженні, не одружений, офіційно не працевлаштований, підозрюється у застосуванні до представників правоохоронного органу спеціальних засобів, пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, на даний час не встановлено особу іншого правопорушника. Твердження слідчого судді про відсутність підтвердження місця проживання підозрюваного вважає безпідставними, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції захисник та підозрюваний пояснили, що підозрюваний проживає в гуртожитку за вищевказаною адресою офіційно, на підставі договору.
Посилаючись на викладене вище, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно положень ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції та з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.
Положеннями ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що слідчий суддя загалом дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону та Конвенції про захист прав людини, належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зважив вагомість доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням на останнього певних обов'язків.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України не є предметом оскарження та повністю підтверджується наданими апеляційному суду долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження. При цьому, обґрунтованість підозри також не оспорюється стороною захисту.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в ухвалі вірно зазначив, що наявні у матеріалах справи дані та встановлені слідчим суддею обставини вказують на можливість обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме у вигляді особистого зобов'язання з огляду на наступні встановлені колегією суддів обставини.
Колегія суддів не в змозі погодитись із доводами прокурора про те, що в зазначеному кримінальному провадженні існують ризики того, що підозрюваний зможе здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілих, оскільки такі твердження є голослівними, належними доказами не підтверджуються та є припущеннями сторони обвинувачення.
Як зазначив в апеляційному суді прокурор, з моменту внесення відомостей до ЄРДР 24.10.2018 року до теперішнього часу немає жодних даних, які б стверджували про спроби ОСОБА_8 здійснювати вплив на свідків та потерпілих.
Окрім того, апеляційний суд не може прийняти до уваги як на підтвердження існування значного ступеню ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду посилання прокурора на невстановленність іншої особи, причетної до вчинення вказаного злочину, оскільки в судовому засіданні апеляційного суду захисник повідомив, що така особа встановлена, а прокурор проти зазначеного твердження не заперечував.
Водночас, погоджуючись із висновками слідчого судді, викладеними в мотивувальній частині ухвали (а.с. 103), апеляційний суд наголошує на існуванні ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, обумовленого тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, направленого проти громадського порядку та моральності, не одружений та не працевлаштований.
Разом із тим, слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не було доведено неможливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеному вище ризику, тому апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування відносно ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Апеляційний суд також наголошує, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 68), свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає (а.с. 74).
Окрім того, посилання прокурора на те, що в судовому засіданні суду першої інстанції захисник та підозрюваний пояснили, що останній проживає в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору, апеляційним судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки матеріали провадження не містять документального підтвердження законного проживання останнього в гуртожитку на підставі правовстановлюючих документів і такі дані не представлені прокурором апеляційному суду. Зазначена обставина виключає можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за тією адресою, яку зазначають слідчий та прокурор в прохальній частині свого клопотання (а.с. 4).
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин, апеляційний суд в даному випадку повністю погоджується із висновком слідчого судді про недоведеність слідчим та прокурором необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та достатності обрання останньому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, якого буде цілком достатньо для ефективного запобігання доведеному прокурором ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш суворого запобіжного заходу, в зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при постановлені ухвали допустив технічну помилку, пов'язану з визначенням строку покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Так, вказавши в резолютивній частині ухвали (а.с. 104), що обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, слідчий суддя помилково зазначив визначення граничного строку дії обов'язків 26.12.2018 року, не прийнявши до уваги, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні спливає 25.12.2018 року.
Апеляційний суд вважає зазначену в ухвалі дату закінчення строку дії ухвали такою, що вказана помилково, в зв'язку з чим звертає увагу слідчого судді районного суду на зазначену невідповідність та рекомендує виправити допущену помилку шляхом прийняття відповідної ухвали.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.10.2018 року, якою у рамках кримінального провадження №12018160470003633 від 24.10.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Рекомендувати слідчому судді Малиновського районного суду м. Одеси виправити допущену в резолютивній частині ухвали описку в частині закінчення строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4