21 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3485/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Єгунової О.М.,
представника позивача Волошиної Ю.С.,
представника відповідача Черевка А. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про скасування постанови,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області та просить: скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 13.09.2018 №25-02-015/0549/232, якою заступник начальника Управління Держпраці у Чернігівській області наклав штраф у розмірі 3723,00 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач, будучи установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, залежить від їх надходження і не міг виплатити заробітну плату за час щорічної відпуски вчасно, окрім того позивач зазначає, що, постанова про накладення штрафу винесена на підставі не повного з'ясування обставин справи і є не обгрунтованою.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (далі органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (підпункт 1 пункту 5 Порядку № 295).
У зв'язку із надходженням до Управління колективного звернення працівників Військової частини НОМЕР_1 щодо додержання законодавства про працю у частині дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, допомоги по листку непрацездатності, обліку робочого часу працівників, повідомлення про розміри оплати праці, встановлення посадових окладів за 2016, 2017, 2018 видано наказ від 15.08.2018 № 231 «Про проведення контрольних заходів», який передбачав проведення інспекційного відвідування Військової частини НОМЕР_1 .
На підставі направлення на проведення контрольного заходу від 15 серпня 2018 року № 930 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_1 в період З 20 по 22 серпня 2018 року проведене інспекційне відвідування Військової частини НОМЕР_1 .
За результатами інспекційного відвідування Військової частини НОМЕР_1 були виявлені порушення строків виплати заробітної плати за час щорічної відпуски (ч. 4 ст. 115 КЗпП України), про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 22.08.2018 № 25-02-015/0549.
Заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки не виплачувалась за три дні до дати її початку. Так, наказом Військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2017 надано щорічну основну відпустку працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 03 червня по 02 липня 2017, відповідно до розрахунково- платіжної відомості за червень 2017 заробітна плата за всі дні щорічної відпустки ОСОБА_2 - 1837,43 грн., ОСОБА_4 - 1822,10 грн. була виплачена 30.06.2017.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2018 № 20 надано щорічну основну відпустку ОСОБА_2 з 01.02.2018 по 28.02.2018, відповідно до розрахунково-платіжної відомості за лютий 2018, заробітна плата за час щорічної відпуски, разом із допомогою на оздоровлення була виплачена двома частинами: 12.02.2018 - 2012,50 грн. та 23.02.2018 - 2722,71 грн.
Наказом Військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2018 № 77 надано щорічну основну відпустку ОСОБА_5 з 11.05.2018 по 08.06.2018, відповідно до розрахунково-платіжної відомості за травень 2018, заробітна плата за час щорічної відпуски, разом із заробітною платою за першу половину травня в сумі 3576,86 грн. була виплачена 11.05.2018.
На момент проведення інспекційного відвідування заяви від найманих працівників про перенесення виплати заробітної плати за час щорічної відпустки на інший період були відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Зауваження (заперечення) щодо проведеного інспекційного відвідування від позивача не надходили.
Складений за результатами перевырки акт підписаний тимчасово виконуючим обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 без зауважень, що свідчить проте що позивач погодився з викладеною в акті інформацією.
Згідно із п. 23, 24 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Оскільки акт інспекційного відвідування від 22.08.2018 № 25-02-015/0549 підписаний 22.08.2018 позивачем без зауважень, цього ж дня інспектором праці Гущіною І.Б. винесено припис про усунення виявлених порушень №25-02-015/0365.
Таким чином, посилання позивача на порушення порядку винесення припису є необгрунтованим.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Управління Держпраці у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 03.08.2018 № 84 Управління Держпраці у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління поширюються на територію Чернігівської області.
Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю).
У відповідності до частини 5 статті 2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.
Зважаючи на наведене, встановлений в ході проведення перевірки факт затримки виплати позивачем заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки у термін більший ніж три дні до дати її початку, знайшов своє підтвердження.
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що він, будучи установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, залежить від їх надходження і не міг виплатити вказані кошти вчасно.
З матеріалів справи вбачається, що саме керівник позивача прийняв рішення про надання відпустки своїм співробітникам поза раніше затвердженого графіку відпусток, без врахування періодичності надходження відповідних бюджетних асигнувань.
За таких підстав судом встановлено, що виносячи постанову про накладення штрафу, відповідач діяв в межах своїх повноважень, правомірно та обгрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот