20 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/936/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участі:
представника позивача - Сапіги Д. П.,
представника відповідача - Бондар І. П.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8330-23 від 14.03.2018 р.,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" (далі - ПАТ "ТБК", позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 14.03.2018 року № Ю-8330-23 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 469561,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Так, 30.03.2018 року ПАТ "ТБК" отримало від ГУ ДФС у Херсонській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8330 -23 від 14.03.2018р.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8330 -23 від 14.03.2018р. складена станом на 28.02.2018 р. на загальну суму заборгованості 469 561,65 грн. (далі - вимога про сплату боргу).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся зі скаргою в ДФС України, які своїм рішенням про результат розгляду скарги від 03.05.2018р. № 15307/6/99-99-11-02- А 02-25 скаргу ПАТ "Таврійська будівельна компанія" залишили без задоволення, а прийняту вимогу - без змін.
Позивач вважає вимогу про сплату боргу протиправною та такою, що підлягає скасуванню в силу того, що на його думку, станом на 20.05.2014 року заборгованість ПАТ "ТБК" зі сплати єдиного соціального внеску відсутня. Так, відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року по справі №821/2231/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015року та ухвалою Вищого адміністративного суду України 3 березня 2015року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 28.02.2014р. № Ю 33-25 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 568656,99 грн. (529129,86грн. - недоїмка, 39527,14-пеня).
Відповідно до мотивувальної частини постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014р. зазначено "судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" сплатило єдиний соціальний внесок у повному обсязі в період зазначений в оскаржувальній вимозі № Ю 33-25 в період з 28.02.2014р. по 19.05.2014р. про що свідчать відповідні платіжні доручення".
Після скасованої вимоги (в період з 19.05.2014 по 28.02.2018 рік) позивачем сплачено єдиного соціального внеску на суму 10 207 462,46 грн., тоді як нараховано 9 800 115,36 грн. Станом на 28.02.2018 року в бухгалтерському обліку обліковується переплата в сумі 407 347,10 грн.
Викладене позивач вважає достатнім для скасування вимоги ГУ ДФС від 14.03.2018 року №Ю-8330-23 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 469561,65 грн.
Ухвалою від 21.05.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового розгляду на 12.06.2018 року о 13:30 год.
За клопотанням сторін ухвалою від 12.06.2018 року справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, судове розгляду замінено підготовчим засіданням, яке призначено на 10 липня 2018 року.
23.06.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позов у якому ГУ ДФС заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що станом на 01.01.2014 рік у позивача наявна недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску на загальну суму 357 956,39 грн., яка станом на 06.06.2018 року внаслідок неповного погашення ПАТ "ТБК" наявного у нього боргу збільшилась та складає 463 140,74 грн.
Тому податковий орган вважає вимогу про сплату боргу такою, що прийнята в порядку та у спосіб передбачений законом.
04.07.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому підприємство повторно зазначає про наявність рішення суду у справі №821/2231/14, згідно якого станом на 20.05.2014 року заборгованість ПАТ "ТБК" зі сплати єдиного соціального внеску відсутня. Переплата з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 28.02.2018 року, за даними підприємства, становить 407 347,10 грн.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначене на 10.07.2018 року відкладено на 27.08.2018 року о 14:00.
30.07.2018 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату суду та у зв'язку з відпусткою судді Кисильової О.Й. справу передано до розгляду судді Ковбій О.В.
Ухвалою суду від 06.08.2018 року справа прийнята до провадження нового складу суду.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 27.08.2018 року суд протокольною ухвалою зобов'язав Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в строк до 01.10.2018 року надати суду та позивачу у справі розрахунок суми боргу Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з зазначенням періодів та підстав його утворення окремо за штрафними санкціями, пенею та основним боргом. Також судом допущено процесуальне правонаступництво. Головне управління ДФС у Херсонській області замінено на Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Станом на дату наступного підготовчого засідання - 30.10.2018 року ухвала суду відповідачем виконана не була, у зв'язку з чим в судовому засіданні 30.10.2018 року відповідача повторно зобов'язано виконати зазначену вище протокольну ухвалу.
Окрім вказаного зміст протокольної ухвали був додатково викладений письмово.
Протокольною ухвалою від 06.11.2018 року закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 20.11.2018 року.
В судове засідання на вказану дату представники сторін з'явились.
Представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, заявлених ним в позові та інших заявах по суті спору.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала на підставі доводів, викладених в відзиві на позов та розрахунках.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.
Так, ПАТ "Таврійська будівельна компанія" зареєстровано в якості юридичної особи 23.12.2003 року за №1 224 120 0000 000245, станом на час формування наданої суду виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, перебувало на обліку Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
14.03.2018 відповідачем виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми "Ю" №8330-23, відповідно до якої контролюючий орган вимагав від позивача сплатити суму заборгованості зі сплати єдиного внеску - недоїмки у сумі 469 561,65 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся зі скаргою в ДФС України, які своїм рішенням про результат розгляду скарги від 03.05.2018р. № 15307/6/99-99-11-02- А 02-25 скаргу ПАТ "Таврійська будівельна компанія" залишили без задоволення, а прийняту вимогу - без змін.
Позивач вважає вимогу від 14.03.2018 року № Ю-8330-23 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 469561,65 грн. протиправною та просить її скасувати.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі - Інструкція № 449).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно ч.ч.2, 5 ст.9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць.
Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Аналогічні приписи містить розділ VI Інструкції № 449 (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача недоїмки по сплаті єдиного внеску) згідно з якими до платників, які не виконали визначені Законом № 2464-VI обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) у випадках, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. В такому разі, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції № 449 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки)) визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. В такому разі, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції. Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2018 р. № Ю-8330-23 на суму 469561,65 грн. на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи відповідача за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.
В позові та у відповіді на відзив ПАТ "ТБК" неодноразово зазначає на наявність преюдиційного факту, встановленого постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі №821/2231/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 року, згідно якого судом першої інстанції, на підставі аналізу первинних документів, встановлено, що ПАТ "Таврійська будівельна компанія" сплатило єдиний соціальний внесок у повному обсязі в період, зазначений в оскаржуваній вимозі №Ю 33-25 з 28.02.2014 року по 19.05.2014 року в сумі 876402,70 грн., що, в свою чергу, стало підставою для скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 28.02.2014 року №Ю 33-25 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 568656,99 грн. (529129,86 грн. - недоїмка, 39527,14 грн. - пеня).
Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що участь у справі №821/2231/14 брали ті самі сторони, що і у даній справі з відмінністю лише в тому, що в даній справі у якості суб'єкта владних повноважень - відповідача виступає правонаступник Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.
Таким чином, постановою суду у справі №821/2231/14 між тими самими сторонами вже була дана оцінка доводам сторін щодо наявності боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у ПАТ "ТБК". Оцінка зазначеної постанови була здійснена судами апеляційної та касаційної інстанції, внаслідок чого вона залишилась без змін та набрала законної сили 09.02.2015 року.
Однак, з картки особового рахунку платника податків з єдиного соціального внеску, та з розрахунку суми боргу, зазначеного в оскарженій вимозі вбачається, що станом на 19.05.2014 року за ПАТ "ТБК" обліковується заборгованість на загальну суму 568 656,99 грн., з них: 529 129,86 грн. - недоїмка, 39 527,14 грн. - пеня.
Отже, незважаючи на наявність постанови суду у справі №821/2231/14, якої спростовано наявність у підприємства боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дані відносно суми зазначеного боргу податковим органом, станом на дату прийняття даного рішення, не приведено у відповідність.
При цьому представник ГУ ДФС не зміг пояснити суду чому обставини, встановлені судовим рішенням, не взяті до уваги податковим органом.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Формування та наявність заборгованості в сумі 469561,65 грн. відповідач підтверджує долученою до матеріалів справи інтегрованою карткою позивача за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 рік та розрахунком боргу.
Станом на дату виникнення спірних відносин, чинним нормативно-правовим актом, яким встановлювався механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, був Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765 (далі - Порядок № 765).
Про встановлення єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску свідчить п.8 розд.І Порядку № 765, який передбачає лише його супроводження територіальними органами Міндоходів.
Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб територіальних органів Міндоходів автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо. При введенні первинних документів до інформаційних систем/інтегрованих підсистем за кожною операцією фіксуються особистий номер працівника, дата та час уведення інформації (п.9 розд.І Порядку № 765).
Відповідно до п.11 розд.І Порядку № 765 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.
Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації (п.13 розд.ІІ Порядку № 765).
У відповідності до приписів п.п.1, 2, 4 розд.ІІІ Порядку № 765 нарахуванню в інтегрованій картці платника, зокрема, підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів.
Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 (далі - Порядок № 422).
В пункті 2 розділу І Порядку № 422 визначено, що інтегрованою карткою платника (далі - ІКП) є форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо); первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.
Пунктом 3 розділу І Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідно до п.1 розд.ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.
Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п.4 підрозд.2 розд.ІІІ Порядку № 422).
Відображення в ІКП показників щодо податкових зобов'язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства регулює розділ IV Порядку № 422.
Відповідно до приписів підрозділу 1 розділу IV Порядку № 422 первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку (далі - Звітні документи).
Структурні підрозділи ДФС, які за своїми функціональними обов'язками відповідають за розробку форм Звітних документів, визначають первинні показники Звітних документів, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами), та описують алгоритми відображення їх значень в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Звітних документів. У таких алгоритмах описуються, зокрема, додаткові вимоги до автоматизованого приймання та обробки Звітних документів з урахуванням потреб адміністрування податків, зборів та єдиного внеску.
На підставі таких алгоритмів, що затверджені окремим організаційно-розпорядчим актом ДФС, в інформаційній системі органів ДФС здійснюються процедури: приймання та реєстрації Звітних документів; проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів; відображення (рознесення) даних первинних показників Звітних документів в ІКП.
Приписами підрозділу 2 розділу IV Порядку № 422 встановлено, що звітні документи подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; особисто платником або уповноваженою ним особою; надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
В інформаційній системі органів ДФС фіксується інформація про спосіб подання платником Звітного документа.
Прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу. При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів (далі - Регламент комп'ютерної обробки). Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус "Повністю введено" .
За алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення (п.1 підрозд.3 розд.IV Порядку № 422).
Для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування / зменшення / збільшення / виключення з обліку. Звітні документи зі статусом "Повністю введено" (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання") автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП (п.1 підрозд.4 розд.IV Порядку № 422).
Підрозділ 4 розділу V Порядку № 422 врегульовує відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті. (п.1 підрозд.4 розд.V Порядку № 422)
Узагальнюючи викладене слід дійти висновку, що на ГУ ДФС, серед іншого, покладено обов'язок підтримання достовірності показників інформаційної системи - відповідності інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів, до яких, згідно положень наведеного порядку віднесено й судові рішення.
Актуальність даних інформаційної системи має наслідком правильне обчислення системою нарахованих нею сум пені, штрафних санкцій та відображення нею правильних сум недоїмки, інших даних платника податків.
Натомість, ситуація за якої, як в даному випадку, відповідачем не внесено до ІКП інформація стосовно постанови суду у справі 821/2231/14, зокрема в частині відсутності у ПАТ "ТБК" заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 19.05.2018 року призвела до спотворення даних інформаційної системи та, як наслідок, до прийняття ГУ ДФС вимоги від 14.03.2018 року № Ю-8330-23 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 469561,65 грн., до якої протиправно було включено суму боргу у розмірі 568 656,99 грн.
Суд вважає, що встановлена обставина є підтвердженням помилковості суми заборгованості, вказаної відповідачем в оскарженій вимозі про сплату боргу та має наслідком її скасування.
При цьому суд зазначає, що надаючи правову оцінку розміру податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми податкового зобов'язання. Суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону. Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, згідно з якою суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Скасування рішення контролюючого органу повністю у такій ситуації дає йому можливість визначити в установленому законодавством порядку, з урахуванням зроблених судом висновків, фактичний стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (зокрема, шляхом встановлення правильного розміру переплати/боргу наявного у позивача з ЄСВ).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог, заявлених позивачем.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Херсонській області (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) №Ю-8330-23 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 469 561,65 грн.
Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (код ЄДРПОУ: 32702078, адреса: вул. Адмірала Макарова, 203, м. Херсон, 73011) судовий збір у сумі 7043 (сім тисяч сорок три) грн. 42 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 листопада 2018 р.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 10.1.