Справа № 2/325/536/2018
325/1944/18
26 листопада 2018 року, суддя Приазовського районного суду Запорізької області Васильцова Г.А., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 (Запорізька область, Приазовський район, с. Дунаївка, вул.. Фрунзе, б. 1)
до ОСОБА_2 (Запорізька область, Приазовський район, с. Дунаївка, вул.. Фрунзе, б. 1)
про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, та визнання права власності на ? частку житлового будинку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати будинок № 1 по вул.. Шкільна (колишня назва Фрунзе) в с. Дунаївка Приазовського району Запорізької області об'єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку будинку № 1 по вул.. Шкільна (колишня назва Фрунзе) в с. Дунаївка Приазовського району Запорізької області; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме
-в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначені поштові індекси місця проживання чи перебування сторін;
-в порушенні вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено доказів на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі
наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що за її особисті кошти було здійснено поліпшення житлового будинку у період з 2015 року по 2016 рік, при цьому позивач не надала доказів на підтвердження вартості здійснених поліпшень.
Згідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач повинний подати докази разом з позовною заявою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази додаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПУ України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви позивачка звернулася до суду з двома позовними вимогами, з яких одна вимога стосовно визнання будинку спільною сумісною власністю є вимогою немайнового характеру; інша: визнання права власності є вимогою майнового характеру.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що ставка судового збору справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 1 січня 2018 року ставка судового збору справляється у розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні 00 копійок.
Згідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що на сьогодення становить 704,80 гривень і не більше 8810,00 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на сьогодення становить 704,80 гривень.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 997,00 гривень, ціна позову зазначена 99694 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Згідно поданої позовної заяви позивач зазначає, що інвентаризаційна вартість майна згідно довідки характеристики КП «Нерухомість-П» від 25.09.20018 року складає 199388,00 гривень.
Проте, суд не може погодитися з вказаною довідкою, оскільки вона суперечить наданим іншим документам по справі, зокрема належності ОСОБА_2 житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу № 188 від 11.11.2018 року чи від 11.11.1991 року, а також наявності чи відсутності самочинних будівництв.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну не можливо, розмір судового збору попередньо визначає суд.
Таким чином, у зв'язку з тим, що на момент пред'явлення позову встановити ціну майна неможливо, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд визначає розмір судового збору - 1993,88 гривень за подання вимоги майнового характеру.
З урахуванням сплати позивачкою судового збору у розмірі 997,00 гривень, позивачці слід доплатити за вимогу майнового характеру - 996,80 гривень, та сплатити 704,80 гривень за вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Таким чином, вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, у 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, та визнання права власності на ? частку житлового будинку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: