про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 листопада 2018 р. Справа № 120/4240/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді"
до: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" до Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КА України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
супереч зазначеної норми, в позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України адвоката ОСОБА_1
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вимог зазначеної статті, в позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Згідно з ч. 5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем не дотримано вимог ч.5 ст.94 КАС України та не завірено належним чином письмові докази, додані до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 21.11.2018, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, яка полягає у ненаправленні відповідної постанови про зняття арешту та закриття провадження до органу, установи, посадовій особі, яким раніше була надіслана постанова про накладення арешту на майно ТОВ "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" для її виконання, а також у невчиненні необхідних дій щодо реєстрації припинення обтяження майна ТОВ "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" після закриття виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на належне йому нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 85 загальною площею 782,4 кв.м. та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ТОВ "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
По тексту позову позивач зазначає, що при подачі документів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності стало відомо, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (далі Держаний реєстр 2) від 15.11.2017 ще з 19.07.2007 на підставі повідомлення Ленінського районного суду м. Вінниці, серія та номер І-В-Л, виданого 07.12.1998 діє арешт нерухомого майна на належний нам об'єкт нерухомості в зв'язку з обтяженням на майно та права ТОВ "Світязь-Вінниця", яке орендувало з вересня 1994 року до 31 грудня 1999 року у ТОВ "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" приміщення. Відомості про обтяження внесені в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження: 5328174 19.07.2007 в 10:52:23 годин. Додаткові відомості про обтяження: № реєстру: 10-409/1 внутр. № 6B0140322DEF262B4147.
Крім того, позивач вказав, що про порушення прав товариству стало відомо ще в листопаді 2017 року.
Таким чином, позивач пропустив установлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальне об'єднання естетичного виховання та організації дозвілля молоді" до Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович