Справа № 169/807/18
Провадження № 2/169/240/18
26 листопада 2018 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувсядо суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого зазначений житловий будинок заповіла ОСОБА_1, а інше майно - відповідачу ОСОБА_2 Вказуючи, що він є спадкоємцем за заповітом, подав заяву про прийняття спадщини, але в нотаріальній конторі йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, просив визнати за ним право власності на вищевказаний спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
У підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак його представник ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що вони позов підтримують з викладених у ньому підстав і просять його задовольнити, а справу розглядати без їхньої участі.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає повністю, та просила розглядати справу за її відсутності.
Враховуючи, що в підготовче судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з частиною 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина 1 статті 1223, частина 1 статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
Частиною 2 статті 1272 ЦК України передбачено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 7) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 9).
За життя ОСОБА_3 10 березня 2015 року склала заповіт, відповідно до якого вищевказаний житловий будинок та грошові вклади заповіла позивачу ОСОБА_1, а майновий пай та земельні ділянки - відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 10).
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується витягом з погосподарської книги Маковичівської сільської ради Турійського району № 4 за 2015 рік, довідкою Маковичівської сільської ради Турійського району Волинської області № 13 від 11 січня 2016 року (а.с. 9, 17).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1», загальною площею 65,3 кв. м, житловою площею 42,5 кв. м, прибудова «а», хлів «Б-1», хлів «В-1», вбиральня «Г», колодязь «Д», хлів «Е-1», літня кухня «Є-1» (а.с. 13-16).
Постановою державного нотаріуса від 04 березня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, які підтверджують його належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а.с. 12).
Заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_3 10 березня 2015 року, не змінювався і є дійсним. Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 2/2016 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 28-79), з яких також вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом, пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак, за письмовою згодою другого спадкоємця за заповітом - відповідача ОСОБА_2, відповідно до положень частини 2 статті 1272 ЦК України подав 04 березня 2016 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.
Відповідно до вимог частини 1 статті 142 ЦПК України у зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 352 грн 40 коп.
Решту сплаченого судового збору в розмірі 352 грн 40 коп. залишити за позивачем.
На підставі викладеного, статей 1216, 1261, 1269, 1270 ЦК України та керуючись статтями 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 65,3 кв. м, житловою площею 42,5 кв. м, з прибудовою «а», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами: хлів «Б-1», хлів «В-1», вбиральня «Г», колодязь «Д», хлів «Е-1», літня кухня «Є-1», в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 33 від 17 жовтня 2018 року на рахунок № 31211206003397, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37834092, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів УК у Турійському районі/Турійський рн/22030101.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Повне рішення складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий