Справа № 159/5008/18
Провадження № 2/159/1403/18
(заочне)
19 листопада 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Лесика В.О.,
за участі секретаря - Жукової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулася в суд з позовом про визнання відповідача у справі, ОСОБА_2, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:на підставі виданого виконавчим комітетом Ковельської міської ради ордеру №21 від 24.03.2006 року вона, її колишній чоловік ОСОБА_2 та спільний сторін малолітній син ОСОБА_3 вселились у квартиру АДРЕСА_2. В наступному, вищевказана квартира в порядку безоплатної приватизації на підставі розпорядження органу приватизації була передана у власність, про що було видано відповідне свідоцтво про право власності на житло та проведено державну реєстрацію права власності. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 15.03.2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Ковельської міської ради № 7936 від 14 серпня 2007 року яким у приватну власність ОСОБА_2 передано квартиру АДРЕСА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане виконавчим комітетом Ковельської міської ради на ім'я ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію права власності. Вказане рішення набрало законної сили та було виконане повністю. Відповідач зареєстрований, але фактично не проживає з 2012 року за даною адресою, оскільки виїхав проживати в м.Луцьк. З зазначеного часу інтересу відповідач до вказаного помешкання не виявляв. Жодних дій, спрямованих на зняття з реєстраційного обліку відповідачем не здійснено. Своїми діями відповідач ставить позивача у тяжке матеріальне становище, адже витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг чи з обслуговуванням квартири не несе. Місце перебування відповідача позивачу не відоме. З огляду на те, що відповідач у вказаній квартирі понад шести років не проживає за місцем реєстрації, а реєстрація його призводить до порушення її майнових та немайнових прав, як власника житла, вона прохає суд ухвалити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право користування належним їй житлом.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, подали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують і прохають задовольнити. Крім того, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_2, в силу вимог ст. 128 ЦПК України, був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в тому числі через опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав.
У зв'язку з цим суд, відповідно до ст. 223 ч.4, ст. 280 ч. 1 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо ячкої встановлено ці обставини.
Копією ордера №21 В, виданого виконавчим комітетом Ковельської міської ради від 24.03.2006 року доводиться та обставина, що відповідач ОСОБА_2 у складі трьох чоловік, у т. ч. позивач як дружина, отримали право на зайняття квартири АДРЕСА_4, відповідно до рішення виконкому міськради від 23.03.06 р. № 128.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 14.08.2007 року, посвідченого відділом обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Разом з тим, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 15.03.2018 року позов
ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, до ОСОБА_2, виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області,про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, скасування державної реєстрації права власності відповідача ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна, визнання права власності на частку квартири у порядку приватизації задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації виконавчого комітету Ковельської міської ради № 7936 від 14 серпня 2007 року яким у приватну власність ОСОБА_2 передано квартиру АДРЕСА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане виконавчим комітетом Ковельської міської ради на ім'я ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію права власності.
Вказане рішення набрало законної сили та було виконане повністю, що підтверджується копією листа виконавчого комітету Ковельської міської ради від 04.06.2018 року, який міститься в матеріалах справи,а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно доводиться та обсавина, що на підставі вищевказаного судового рішення було скасовано зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на квартиру.
Цим же рішенням суду встановлено, що відповідно до ордера на жиле приміщення №21 серії В, виданого відповідачу в складі сім'ї із трьох осіб, останні отримали право на отримали право на зайняття квартири АДРЕСА_4, відповідно до рішення виконкому міськради від 23.03.06 р. № 128, тобто позивач правомірно набула право кристування квартирою та постійно в ній проживає. Свідоцтвом про смерть,виданого 23.05.2006 року дитина сторін - син ОСОБА_5, помер 19.05.2006 року
В судовому засіданні встановлено обставини, якими позивач обгрунтувала позовні вимоги, а саме факт відсутності відповідача у жилому приміщенні - квартирі АДРЕСА_5. Зокрема зазначена обставина доводиться, довідкою директора ЖКГ ОСОБА_6Верес ОСОБА_7, проте що відповідач ОСОБА_2, зареєстрований у вказаній квартирі, однак там не проживає.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_5 відноситься до державного житлового фонду, оскільки право власності на неї відсутнє.
Крім цього, встановлено що відповідач з 2012 року не проживає за місцем реєстрації, у вищевказаній квартирі, не приймає участі у витратах, пов'язаних з оплатою комунальних послуг та витратах пов'язаних з обслуговуванням житла.
Нормами статті 71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Підстав, передбачених ст.71 ЖК України для збереження за відповідачем жилого приміщення по вул. Заводській,25/77 в м.Ковелі в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлений шестимісячний строк , провадиться в судовому порядку.
У ході розгляду даної справи встановлено, що відповідач протягом шести років не проживає за зареєстрованим місцем проживання та не проявляють інтересу до вказаного житла. Відтак, в силу ст. 71 ЖК України є таким, що втратив право на користування житловим приміщенням по вул. по вул. Заводській,25/77 в м.Ковелі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 247, 263, 264, 265,280-285 ЦПК України, ст.ст.71, 72, Житлового кодексу України,
позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме в будинку № 25 по вул. Заводській,77 в м.Ковелі Волинської області.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий В.О.Лесик