номер провадження справи 28/79/18
13.11.2018 Справа № 908/1774/18
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом концерну "Міські теплові мережі" (6991, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137)
до відповідача комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради" (69095, м. Запоріжжя. вул. Українська, буд. 29-А)
про стягнення коштів
за участю представників:
від позивача: не з'явився; в попередніх судових засіданнях Шаповалова С.Г., довіреність №288/20-19 від 11.06.2018; Шитікова О.О., довіреність №61/20-19 від 02.06.2017.
від відповідача: не з'явився; в судовому засіданні 12.11.2018 приймав участь представник Касьяненко М.Д., довіреність №18-12 від 01.03.2018;
Концерн "Міські теплові мережі" 06.09.2018 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради про стягнення 26.267,73 грн., які складаються з 24.690,58 грн. основного боргу, 1.179,27 грн. пені, 289,39 грн. інфляційних втрат та 108,49 грн. 3% річних.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 505101 від 30.12.2016, внаслідок чого заборгованість за надані послуги з жовтня 2017 по квітень 2018 склала 24.690,54 грн. Приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував та просить стягнути штрафні та компенсаційні санкції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018р. позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/79/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання призначено на 09.10.2018.
09.10.2018 від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивачем виправлена ціна позову у вступній частині позовної заяви, а саме замість 24690,58 грн. зазначено 26267,73 грн.
Щодо уточненої позовної заяви суд зазначає, що фактично подана заява не є уточненням, а є виправленням допущеної у вступній частині позовної заяви описки щодо зазначення суми позову.
Ухвалою суду від 09.10.2018 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 12.11.2018.
В судовому засіданні, в порядку ст. 216 ГПК України, за клопотанням представників сторін судом оголошувалась перерва до 13.11.2018.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судове засідання 13.11.2018р., відповідно до вимог п. 3 ст. 222 ГПК України, здійснювалось без допомоги звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.
До початку судового засідання позивач надав заяву б/н від 13.11.2018 (08-08/20406/18 від 13.11.2018), відповідно до якої просив суд закрити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 24.690,58 грн., внаслідок добровільної сплати відповідачем заборгованості. В якості доказів сплати заборгованості надано банківську виписку за 09.10.2018 р. З урахуванням зазначеного просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 108,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 289,39 грн. та пеню в розмірі 1.179,27 грн.
Також відповідачем надано клопотання б/н від 13.11.2018 (08-08-20431/18 від 13.11.2018) про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 24.690,58 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді у зв'язку з погашенням цієї заборгованості, про що суду надано платіжне доручення № 6786 від 09.10.2018.
Представники сторін в судове засідання 13.11.2018 не з'явилися.
В судовому засіданні 13.11.2018 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд
Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради (споживач, відповідач у справі) 30.12.2016 уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 505101 з наступними доповненнями (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та/або експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифів (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадку їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, гарячої води, розрахованих згідно законодавства та умов договору.
Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).
Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Пунктом 6.5 договору встановлено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.
Згідно з п. 6.6 договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.
Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, буд. 15-В, документи за розрахунковий період: рахунок; акт приймання-передачі теплової енергії (п. 6.7 договору)
Пунктом 6.7.1 договору встановлено, що отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 договору).
Пунктом 10.1 договору передбачено, то договір набирає чинності з 30.12.2016 року і до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання.
Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках: прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін.
На момент подання позовної заяви жодних заяв про розірвання дії договору від відповідача не надходило, відповідне рішення судомне приймалося та припинення юридичних осіб не відбувалося. |
Таким чином, договір є діючим та таким, що підлягає виконанню сторонами.
Додатком 1 до договору № 505101 від 30.12.2016 визначено, що Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в поточному році на об'єкти Споживача теплову енергію в гарячій воді для опалення на об'єкти споживача, які розташовані за адресою: вул. Чумаченка, буд. 25-А в обсягах Q рік = 22,374 Гкал з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне навантаження теплової енергії на опалення Q1 = 0,011853 Гкал/годину, в тому числі на потреби опалення домової системи (максимальне навантаження Q0мкас = 0,011853 Гкал/годину.
Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 505101 від 30.12.2016 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії на опалення, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить - 23792,22 грн. ПДВ4758,44 грн., усього з ПДВ 28550,66 грн.
Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 505101 від 30.12.2016 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.
При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується за обсяг спожитої теплової енергії на опалення - розрахунковим способом згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку №1 до договору).
На виконання умов договору № 505101 від 30.12.2016 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді позивач в періоди з жовтня 2017 по квітень 2018 відпустив теплову енергію споживачу за адресою вул. Чумаченка, буд. 25-А.
Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 505101 від 30.12.2016. свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг.
Відповідач до теплопостачальної організації для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором не з'явився. Тому Концерн "МТМ" направив розрахункові документи за спірний період на адресу споживача поштовою кореспонденцією, про що свідчать реєстри вручення рахунків та актів та реєстри відправлення листів (арк.с. 38-43).
Акти приймання-передачі за період з жовтня 2017 по квітень 2018 споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв'язку із зазначеним, вказані акти приймання-передачі, оформлені у відповідності до вимог п. 6.7.1 договору та у відповідності до п. 6.2 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 24.690,58 грн.
У зв'язку з тим, що об'єкт споживання теплової енергії відповідача має спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2017-2018 відповідно до яких Концерном "Міські теплові мережі" було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя приймає виконавчий комітет Запорізької міської ради.
Опалювальний сезон 2017-2018 років у м. Запоріжжя:
- розпочався з 24 жовтня 2017 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 617 від 20.10.2017 року;
- закінчився 05 квітня 2018 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 151 від 04.04.2018 року.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води № 505101 від 30.12.2016 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.
Як встановлено судом, на час розгляду справи заборгованість за надані послуги постачання теплової енергії в гарячій воді та послуги централізованого опалення теплопостачання за період з жовтня 2017 по квітень 2018 за адресою вул. Чумаченка, буд. 25-А в рамках договору №505101 від 30.12.2016 в розмірі 24.690,58 грн. погашена споживачем, що підтверджується платіжним дорученням №6786 від 09.10.2018.
Факт відсутності заборгованості за вказаним правочином підтверджено позивачем, про що суду надана банківська виписка за 09.10.2018.
Таким чином, предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 24.690,58 грн. відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин суд ухвалив закрити провадження у справі в частині стягнення 24.690,58 грн. основного боргу.
За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 7.2.10 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 1.179,27 грн. за період прострочення з 20.11.2017 по 20.04.2018.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2.10 договору встановлено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, через наявність математичних помилок при визначенні кількості прострочених днів та округленні сум. Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума пені за вказаний позивачем період прострочення складає 1.179,28 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство").
Оскільки заявлена до стягнення сума пені є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 1.179,27 грн. підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 108,49 грн. за період з 20.11.2017 по 20.04.2018 та 51,06 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2017 по березень 2018 включно.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 108,49 грн. грн. 3% річних за період з 20.10.2017 р. по 20.04.2018 та 289,39 грн. за період з грудня 2017 по березень 2018/ включно, такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів виконання зобов'язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав.
Надані суду заперечення відповідача не обґрунтовані та не доведенні належними і допустимими доказами, ґрунтуються на власних припущеннях та домислах. Посилання відповідача на те, що лише власник майна, в даному випадку Запорізька міська рада, повинна сплачувати вартість наданих послуг з теплопостачання та постачання гарячої води є безпідставними, оскільки укладаючи правочин №505101 від 30.12.2016 кожна зі сторін прийняла на себе ряд прав та обов'язків, тобто відповідач надав згоду на оплату послуг, які будуть надані теплопостачальною організацією на об'єкти, які передані та знаходяться у нього в господарському віданні.
Стосовно посилань відповідача на відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дані нарахування не передбачені діючими тарифами надання послуг, суд зазначає наступне:
Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного Кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Аналіз наведеного свідчить про наявність права у кредитора на застосування штрафних та компенсаційних санкцій у разі порушення боржником грошового зобов'язання. Відсутність грошових коштів у боржника не є підставою для звільнення останнього від сплати як суми основного боргу, так і нарахованих санкцій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. А саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 1.577,15 грн. (задоволено)/26.267,73 грн. (заявлено) х 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 105,79 грн.
Судовий збір в частині позовних вимог, провадження за якими закрито, а саме в розмірі: 24.690,58 грн. (закрито)/26.267,73 грн. (заявлено) х 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 1.656,21 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 256-258, 264, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" суд, -
1. Позов концерну "Міські теплові мережі" до комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради" про стягнення заборгованості за надані послуги в період з жовтня 2017 по квітень 2018 в розмірі 26.267,73 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 40545596) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 1.179,27 грн. (одну тисячу сто сімдесят дев'ять грн. 27 коп.) пені, 108,49 (сто вісім грн. 27 коп.) 3% річних, 289,39 грн. (двісті вісімдесят дев'ять грн. 39 коп.) інфляційних втрат, 105,79 грн. (сто п'ять грн. 79 коп.) судового збору. Видати наказ.
3. В частині стягнення основного боргу за відпущену теплову енергію в сумі 24.690,58грн. (двадцять чотири тисячі шістсот дев'яносто грн. 58 коп.) провадження у справі закрити.
5. Судовий збір в сумі 1.656,21 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість грн. 21 коп.) повернути позивачу ухвалою суду в разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2018 року, оскільки суддя-доповідач Федорова О.В. з 14 листопада 2018 року по 23 листопада 2018 року перебувала на лікарняному.
Суддя О.В. Федорова