Рішення від 08.11.2018 по справі 908/1670/18

номер провадження справи 28/57/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2018 Справа № 908/1670/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Гібець Ольги Андріївни (АДРЕСА_1)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Павлова О.В., довіреність № 208 від 12.06.2018;

від відповідача: Шестак О.Л., довіреність б/н від 18.05.2017;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Гібець Ольга Андріївна звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" про стягнення 43633,60 грн., які складаються з: 30751,00 грн. - основна заборгованість; 2436,49 грн. - 3% річних за період з 24.12.2015 по 15.08.2018; 10446,11 грн. - інфляційні втрати за період з 24.12.2015 по 01.07.2018.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №20/47/13-143-01-15-00285 від 13.05.2015, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30751,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач, враховуючи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/57/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.09.2018.

10.09.2018 від представника позивача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.

В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача зазначив, що відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" не є юридичною особою та в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значиться, а тому відповідачем у справі є ДП "НАЕК "Енергоатом", місцезнаходження якого є м. Київ.

У зв'язку з заявленим клопотанням про направлення справи за підсудністю, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено саме ДП "НАЕК "Енергоатом". Вимоги по суті позову позивачем не змінені.

12.09.2018 від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним, а саме: ДП "НАЕК "Енергоатом". В обґрунтування зазначеної заяви вказано, що відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" ДП "НАЕК "Енергоатом" не значиться в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому не є юридичною особою.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно якого просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, який був наданий позивачем, є сфальсифікованим, тобто фактично відсутній, що є порушенням умов виконання договору підряду. Повідомив, що за даним фактом відкрито кримінальне провадження. Крім того, відповідач вважає, що позивач невірно розрахував 3% річних та інфляційні втрати. У зв'язку з цим відповідач надав контррозрахунки зазначених нарахувань. Також відповідач звернув увагу суду на те, що позивач протягом майже трьох років не звертався до суду за стягненням заборгованості, чим сприяв збільшенню періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що, на думку відповідача, свідчить про зловживання позивачем своїми правами. На підтвердження своєї позиції відповідач послався на постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №752/13945/15-ц, в якій зволікання позивача із зверненням до суду визнано невжиттям заходів щодо зменшення розміру заборгованості та підставою для застосування норм ст. ст. 551, 616 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що належним відповідачем у справі є державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", а тому підстави для заміни неналежного відповідача та направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Києва відсутні. У зв'язку з цим ухвалою суду від 18.09.2018 уточнена позовна заява позивача залишена судом без задоволення на підставі п. 3 ч. 2 ст. 182 ГПК України. Також цією ухвалою відкладено підготовче засідання та призначено судове засідання на 11.10.2018.

Позивач надав відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає, що доводи відповідача не спростовують позовні вимоги та не звільняють його від сплати боргу.

Ухвалою суду від 05.10.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.10.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.11.2018.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 08.11.2018 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

По закінченні судового засідання 08.11.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2015 фізичною особою-підприємцем Гібець Ольгою Андріївною (підрядник, позивач у справі) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду №20/47/13-143-01-15-00285 (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати поточний ремонт покрівлі та приміщення ремонтно-механічного цеху (вісь 19-20, ряд Ж-К) головного корпусу заводу спеціальних конструкцій відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Обсяг та склад робіт, що надаються підрядником за цим договором, технічні вимоги до них визначаються технічним завданням (додаток №1), яке є невід'ємною частиною цього договору.

Строк виконання робіт визначено у п. 2.1 договору до 30.11.2015.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору складає 30 751,00 грн. без ПДВ та визначається договірною ціною (додаток №2), яка має бути твердою.

За умовами підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору підрядник зобов'язується здати виконані роботи замовнику з оформленням акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Замовник, у свою чергу, згідно з умовами підпунктів 4.3.1 - 4.3.3 пункту 4.3 договору зобов'язується прийняти виконані роботи, розглянути їх результати та у випадку наявності зауважень негайно повідомити про них підрядника; розглянути акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання, підписати ці акти або видати мотивовану відмову у підписанні із зазначенням переліку відхилень від умов договору або інших недоліків у виконаних роботах із зазначенням строків їх усунення; оплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені цим договором.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що замовник здійснює оплату виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом двох місяців після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідно до п. 8.11 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Додатком №1 до договору оформлено технічне завдання з поточного ремонту покрівлі та приміщення ремонтно-механічного цеху (вісь 19-20, ряд Ж-К) головного корпусу заводу спеціальних конструкцій відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», яке складено відповідно до дефектного акту. Строк виконання робіт визначено у технічному завданні до 30.11.2015.

На виконання договору позивач виконав обумовлені договором роботи протягом жовтня 2015 року, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2015 року на суму 30751,00 грн.

Акт підписаний обома сторонами та скріплений печаткою відповідача.

До акту складено відповідну довідку форми КБ-3 за жовтень 2015 року на суму 30751,00 грн., підписану сторонами 23.10.2015.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30751,00 грн.; 3% річних за період з 24.12.2015 по 15.08.2018 в сумі 2436,49 грн.; інфляційних втрат за період з 24.12.2015 по 01.07.2018 в сумі 10446,11 грн.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору підряду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.3 договору відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом двох місяців після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідач підписав акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати 23.10.2015 без зауважень. Отже, мав здійснити оплату виконаних робіт протягом двох місяців після їх підписання.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, роботи по акту мали бути оплачені до 23.12.2015.

Відповідач не надав доказів оплати виконаних робіт.

Проти наявності заборгованості відповідач заперечує з тих підстав, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, який був наданий позивачем, є сфальсифікованим, тобто фактично відсутній, що є порушенням умов виконання договору підряду. Вказує на те, що за даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді-грудні 2015 року Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Запорізькій області проведено перевірку відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", за результатом якої встановлено відсутність у позивача дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, надані дозволи - сфальсифіковано: в реєстрі не значаться. зазначені висновки викладені в акті перевірки від 11.12.2015 №24.

За фактом надання відокремленому підрозділу «Атоменергомаш» державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" завідомо підроблених документів слідчим Енергодарського відділення поліції Кам'янсько-Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області 30.12.2015 розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080160001786 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

За повідомленням Енергодарського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 19.06.2018 №5625/92/03-2018 досудове розслідування по кримінальному провадженню триває.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Наявність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки є однією з технічних вимог до підрядної організації та умовою виконання ремонтних робіт згідно технічного завдання. Суд зазначає, що виконання відповідачем будівельних робіт без необхідного дозволу є підставою для застосування до нього передбаченої законом відповідальності компетентним органами. Проте згідно з умовами договору порядок оплати фактично виконаних робіт не пов'язується з наявністю дозволу на виконання робіт, а тільки з підписанням акту приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість. Відсутність такого дозволу не звільняє позивача від оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що роботи були фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень з підписанням акту приймання виконаних робіт та довідки про їх вартість, наявні підстави для оплати виконаних робіт відповідно до умов п.3.3 договору.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи порушення відповідачем умов п. 3.3 договору щодо оплати належно виконаних робіт, суд визнав законними, обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за виконані роботи в сумі 30 751,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на суму заборгованості (30751,00 грн.) 3% річних за період з 24.12.2015 по 15.08.2018 (964 дні) в сумі 2436,49 грн. та інфляційні втрати за період з 24.12.2015 по 01.07.2018 в сумі 10446,11 грн.

Період прострочення оплати по акту визначено вірно.

Суд визнав розрахунок 3% річних обґрунтованим та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2436,49 грн.

Інфляційні втрати розраховані позивачем невірно.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в абзаці 3 пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, розрахунок інфляційних втрат необхідно починати з наступного місяця за тим, в якому виникло прострочення, і нараховувати їх тільки за повні місяці прострочення.

В даному випадку прострочення оплати виникло 24.12.2015. Отже, в межах заявленого періоду прострочення (з 24.12.2015 по 01.07.2018) інфляційні втрати слід нараховувати за період з січня 2016 року по червень 2018 року (середній індекс 133,3%), звідси від суми боргу 30751,00 грн. інфляційні втрати складають 10239,81 грн. Решта інфляційних втрат в сумі 206,30 грн. нарахована необґрунтовано.

Суд визнав безпідставними доводи відповідача щодо зловживання позивачем своїми правами, які, на думку відповідача, полягають у неподанні позову про стягнення заборгованості протягом майже трьох років, що сприяло збільшенню періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є правом кредитора та заходом відповідальності боржника за порушення грошових зобов'язань.

Обставини, встановлені постановою Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №752/13945/15-ц, на яку посилається відповідач, стосувались нарахування штрафних санкцій, а не 3% річних та інфляційних втрат. Правова природа зазначених нарахувань є різною. Норми ст. ст. 551, 616 Цивільного кодексу України, на застосування яких вказав Верховний Суд, передбачають випадки зменшення неустойки (штрафу, пені) та не підлягають застосуванню до 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідачу було відомо про наявність підстав для оплати робіт, оскільки акти виконаних робіт та довідки про їх вартість були підписані відповідачем, а умови та строки оплати робіт чітко визначені договором та відповідачу були відомі. Обов'язок з оплати робіт не пов'язаний із пред'явленням позивачем позову до суду. У зв'язку з цим відповідач безпідставно посилається на обставину непред'явлення позивачем позову протягом тривалого часу як підставу для звільнення відповідача від сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2436,49 грн. та інфляційних втрат у сумі 10239,81 грн. У стягненні інфляційних втрат у сумі 206,30 грн. суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. А саме: в частині задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі: 43427,30 грн. (задоволено)/43633,60 грн. (заявлено) * 1762,00 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 1753,67 грн. Решта витрат на сплату судового збору в розмірі 8,33 грн. (в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмолено) покладається на позивача.

Також позивачем заявлені до відшкодування витрати на професійну правову допомогу адвоката в розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Позивачем не надано договору про надання правової допомоги з адвокатом, доказів на підтвердження фактичного надання адвокатом правової допомоги позивачу по цій справі, доказів на підтвердження обсягу цих робіт та доказів оплати позивачем послуг адвоката.

Таким чином, заявлені витрати на професійну правову допомогу в сумі 8 500,00 грн. є непідтвердженими та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись 126, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, код ЄДРПОУ 26444970) на користь фізичної особи-підприємця Гібець Ольги Андріївни (АДРЕСА_1) основний борг у сумі 30 751,00 грн. (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 2 436,49 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 49 коп.), інфляційні втрати в сумі 10 239,81 грн. (десять тисяч двісті тридцять дев'ять грн. 81 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 753,67 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят три грн. 67 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволені позову в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 206,30 грн. (двісті шість грн. 30 коп.) відмовити.

Витрати зі сплати судового збору в розмірі 8,33 грн. (08 грн. 33 коп.) покласти на позивача.

У стягненні витрат на правову допомогу в сумі 8 500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.11.2018 в зв'язку з перебуванням судді в період з 14.11.2018 по 23.11.2018 на лікарняному.

Суддя О.В.Федорова

Попередній документ
78081288
Наступний документ
78081290
Інформація про рішення:
№ рішення: 78081289
№ справи: 908/1670/18
Дата рішення: 08.11.2018
Дата публікації: 26.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду