61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
26.11.2018 м.Харків Справа № 905/1982/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область
про визнання недійсним правочину
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення 869507505,53 грн.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом
(відповідача за зустрічною позовною заявою): Келембет О.М., за довір.
від відповідача за первісним позовом
(позивача за зустрічною позовною заявою): Масляний О.В., за довір.
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину - договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладання спірного договору було допущено порушення приписів ч.1 ст.203 Цивільного Кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним у відповідності до ст.215 Цивільного Кодексу України.
В якості правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на положення статей 11, 16, 203, 215 Цивільного Кодексу України.
Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/1982/18.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.18р. відкрито провадження у справі №905/1982/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину - договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р.; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.11.18р.
08.11.18р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення курсової різниці у розмірі - 869507505,53грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" зобов'язань за договором про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р. в частині сплати курсової різниці.
Ухвалою суду від 09.11.18р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область у справі №905/1982/18 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення 869507505,53 грн. до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину у справі №905/1982/18; об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження у справі №905/1982/18 з первісним позовом.
13.11.18р. через канцелярію суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) отримано відзив на позовну заяву.
13.11.18р. до суду від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" надійшла заява від 12.11.18р. про розгляд справи у п'ятиденний строк.
15.11.18р. до суду від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалами суду від 20.11.18р. відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область від 12.11.18р. про розгляд справи протягом 5 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.11.18р.
20.11.18р. сторонами, відповідно до ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, подано спільну заяву про початок розгляду справи по суті №905/1982/18 у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 26.11.18р. закрито підготовче провадження у справі №905/1982/18 та визначено розпочати розгляд справи по суті 26.11.18р.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) у судовому засіданні 26.11.18р. підтримав заявлені позовні вимоги за первісним позовом та висловив заперечення щодо зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) у судовому засіданні 26.11.18р. проти первісних позовних вимог заперечував та наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи та подані докази, господарський суд
встановив:
12.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (Боржник) укладено договір про урегулювання заборгованості №ТП-18-10-12.
Пунктом 1 договору передбачено, що договір направлено на регламентацію цивільних правовідносин між Кредитором та Боржником, які виникли на підставі:
1.1 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ТП-18-04-27 від 27.04.2018р.;
1.2 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ВЛ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ВЛ-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.3 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.4 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ТХГ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ТХГ-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.5 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ДФП-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ДФП-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.6 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №АТ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №АТ-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.7 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №БТС-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №БТС-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.8 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.9 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р.;
1.10 договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ДЛ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги №ДЛ-18-05-04 від 04.05.2018р.
Згідно із пунктом 2 договору сторони дійшли згоди зафіксувати розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором, яка виникла у зв'язку з укладанням та виконанням договорів, перерахованих у пп.1.1-1.10 п.1 цього договору та закріпити її розмір в еквіваленті в доларах США.
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ТП-18-04-27 від 27.04.2018 р. становить суму рівну еквіваленту 36 260 845,17 доларів США, яка є винагородою Кредитора за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 945 738 429,90 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018 р. у справі № 905/902/18 (основний борг без урахування штрафу) (пп. 2.1 п. 2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ВЛ-18-04-23 від 23.04.2018 р. та договору про відступлення права вимоги № ВЛ-18-05-04 від 04.05.2018 р. складає суму рівну еквіваленту 39 430 699,85 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 028 413 099,35 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018 р. у справі № 905/901/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп. 2.2 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ТБГ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 32 615 049,10 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 850 650 479,39 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі № 905/900/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.3. п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ТХГ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ТХГ-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 47 860 093,79 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 248 264 615,56 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2018 р. у справі № 905/899/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.4 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ДФП-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ДФП-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 47 860 093,79 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 248 264 615,56 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018 р. у справі № 905/889/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.5 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № АТ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № АТ-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 39 430 699,85 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 028 413 099,35 грн., стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2018 р. у справі № 905/886/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.6 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № БТС-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № БТС-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 47 152 778,31 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 229 816 743,53 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2018р. у справі № 905/885/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.7 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 41 577 606,36 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 084 407 712,33 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018р. у справі № 905/888/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.8 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ЕІТС-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ЕІТС- 18-05-04 від 04.05.2018р. становить суму рівну еквіваленту 47 152 778,31 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 229 816 743,53 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. у справі № 905/898/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп.2.9 п.2 договору);
На дату підписання договору розмір поточної заборгованості Боржника перед Кредитором за договором про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ДЛ-18-04-23 від 23.04.2018р. та договору про відступлення права вимоги № ДЛ-18-05-04 від 04.05.2018 р. складає суму рівну еквіваленту 39 430 699,85 доларів США, яка є винагородою за переведення боргу. Сторони підтверджують, що частина заборгованості в сумі 1 028 413 099,35 грн. стягнута з Боржника на користь Кредитора за рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018 р. у справі № 905/887/18 (частина основного боргу без урахування пені, штрафних санкцій тощо) (пп. 2.10 п.2 договору).
Також, умовами договору сторони погодили, що Боржник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладення договору виплатити Кредитору курсову різницю за вище переліченими договорами, розмір якої визначається за формулою:
Курсова різниця = «Загальна сума боргу (еквівалент доларів США в гривнях за курсом НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги Кредитора» відняти «Частину боргу, стягнуту в судовому порядку».
Згідно п.3 договору загальна сума поточної заборгованості Боржника перед Кредитором, яка виникла в зв'язку з укладенням та виконанням договорів перелічених в п.п.1.1-1.10 п.1 договору становить еквівалент 418 771 344,38 доларів США.
Відповідно до умов п.4 договору сторони визнають, що загальна сума винагороди за переведення боргу (згідно договорів, перелічених в п.п.1.1.-1.10 п.1 цього договору), стягнута з Боржника на користь Кредитора в судовому порядку становить 10922198637,85грн. і дана сума грошових коштів становить частину від загальної суми поточної заборгованості Боржника перед Кредитором, розмір якої зазначено у п.3 договору, тобто від суми, що еквівалентна 418 771 344, 38 доларів США.
Також, згідно умов п.5 договору сторони дійшли згоди, що після закінчення строків, встановлених договором для виконання Боржником грошових зобов'язань перед Кредитором, зазначених в п.п.2.1.-2.10 п.2 цього договору, Кредитор має право вимагати від Боржника виконання грошового зобов'язання в розмірі загальної суми поточної заборгованості, яка складає еквівалент 418 771 344, 38 доларів США за вирахуванням загальної суми винагороди за переведення боргу, яка стягнута з Боржника на користь Кредитора в судовому порядку, розмір якої зазначено в п. 4 цього Договору.
В такому випадку сума, що підлягає сплаті Боржником на користь Кредитора повинна бути визначена за наступною формулою:
Сума грошового зобов'язання = «Загальна сума поточної заборгованості в еквіваленті доларів США» помножити на курс НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги Кредитора відняти «Загальна сума винагороди за переведення боргу, яка стягнута з Боржника на користь Кредитора в судовому порядку».
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/902/18 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м. Маріуполь Донецької області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м. Маріуполь Донецької області про зобов'язання відповідача виконати грошове зобов'язання за договором про переведення боргу шляхом сплати на користь ТОВ "Метінвест Холдинг" пені у розмірі 951 123 673,32 грн.; зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 945 738 429,90 грн. - сума основного боргу, 189 147 685,87 грн. - штраф - задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" заборгованість 945 738 429,90 грн. - сума основного боргу, 189 147 685,87 грн. - штраф, судовий збір в сумі 616 700,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/902/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/901/18 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтранс ЛТД", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ВЛ-18-05-04 від 04.05.2018р.; зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське про стягнення заборгованості в сумі 1 233 574 088,56 грн., у тому числі основна заборгованість в сумі 1 028 413 099,35 грн. та штраф в сумі 205 160 989,21 грн., задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" основну заборгованість в сумі 1 028 413 099,35 грн., штраф в сумі 205 160 989,21 грн., всього заборгованість в сумі 1 233 574 088,56 грн., судовий збір в сумі 616 700,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. (повний текст 25.06.2018р.) у справі №905/901/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/900/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Бізнес-груп" про визнання недійсним правочину про відступлення права вимоги № ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018р.; позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд -Бізнес- Групп" про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №ТБГ-18-05-04 від 04.05.2018 та суми штрафу у загальному розмірі 1020780575 грн. 26 коп. - задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" заборгованість за договором у розмірі 850650479,39 грн., суму штрафу у розмірі 170130095,87 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 616700 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/900/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2018р. у справі №905/899/18 в задоволенні первісних позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд холдінг групп" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги - відмовлено; зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 497 917 538,72 гривень, з яких: 1 248 264 615,56 гривень заборгованості та 249 652 923,16 гривень штрафу - задоволено в повному обсязі; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" 1 248 264 615,56 гривень заборгованості, 249 652 923,16 гривень штрафу, а також 616 700,00 гривень судового збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області 14.06.2018р. (повний текст 20.06.2018 р.) у справі №905/899/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/889/18 відмовлено повністю у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі Фінанс Плюс", м. Київ про визнання договору про відступлення права вимоги №ДФП-18-05-04 від 04.05.2018р. недійсним; зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейлі Фінанс Плюс", м. Київ про стягнення заборгованість у розмірі 1 248 264 615,56грн. - сума основного боргу, 249 652 923,16 грн. - штраф - задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" заборгованість у розмірі 1 248 264 615,56грн. - сума основного боргу, 249 652 923,16 грн. - штраф, судовий збір в сумі 616 700,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області 21.06.2018р. (повний текст 02.07.2018р.) у справі №905/889/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2018р. у справі №905/886/18 відмовлено з задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваріс трейд", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №АТ-18-05-04 від 04.05.2018, що укладений між ТОВ "Аваріс трейд" та ТОВ "Таффі плюс"; задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське про стягнення заборгованості в сумі 1028413099,35 грн. та штрафу в сумі 205160989,21 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь заборгованість в сумі 1028413099,35 грн. та штрафу в сумі 205160989,21 грн., судовий збір в сумі 616700,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області 25.06.2018р. у справі №905/886/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2018р. у справі №905/885/18 відмовлено з задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-трейд сервіс", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №БТС-18-05-04 від 04.05.2018, що укладений між ТОВ "Бізнес-трейд сервіс" та ТОВ "Таффі плюс"; задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське про стягнення заборгованості в сумі 1229816743,53 грн. та штрафу в сумі 245963348,65 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", м. Маріуполь заборгованість в сумі 1229816743,53 грн. та штрафу в сумі 245963348,65 грн., судовий збір в сумі 616700,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області 25.06.2018р. (повний текст 27.06.2018 р.) у справі №905/885/18 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018р. у справі №905/888/18 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал бізнес холдинг" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018р.; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 301 289 254,74 грн. задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" заборгованість в розмірі 1 084 407 712,33 грн., штраф в розмірі 216 881 542,41 грн., судовий збір в розмірі 616 700 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018р. у справі №905/898/18 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-імпорт трейд сервіс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № ЕІТС-18-05-04 від 04.05.2018р.; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 475 780 092,18 грн. задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" заборгованість в розмірі 1 229 816 743,53 грн., штраф в розмірі 245 963 348,65 грн., судовий збір в розмірі 616 700 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018р. у справі №905/887/18 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейто люкс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № ДЛ-18-05-04 від 04.05.2018р.; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 1 233 574 088,56 грн. задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі плюс" заборгованість в розмірі 1 028 413 099,35 грн., штраф в розмірі 205 160 989,21 грн., судовий збір в розмірі 616 700 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. рішення господарського суду Донецької області 03.07.2018р. у справі №905/887/18 залишено без змін.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Оскільки рішеннями господарського суду Донецької області від 21.06.2018р. у справі №905/902/18, від 21.06.2018р. у справі №905/901/18, від 21.06.2018р. по справі №905/900/18, від 14.06.2018р. у справі №905/899/18, від 21.06.2018р. у справі №905/889/18, від 25.06.2018р. у справі №905/886/18, від 25.06.2018р. у справі №905/885/18, від 03.07.2018р. у справі №905/888/18, від 03.07.2018р. у справі №905/898/18, від 03.07.2018р. у справі №905/887/18 встановлений факт наявності у позивача за первісним позовом перед відповідачем за первісним позовом заборгованості на підставі договорів, перерахованих у пп.1.1-1.10 п.1 договору №ТП-18-10-12 від 12.10.2018р., у загальному розмірі 418771344,38 доларів США, тому цей факт не повинен доводитися знову у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Також не потребує доведення факт наявності заборгованості позивача за первісним позовом з оплати відповідачу за первісним позовом загальної суми винагороди за переведення боргу у розмірі 10922198637,85 грн.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
За змістом ст.599 Цивільного кодексу України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін.
Доказів сплати Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" заборгованості в сумі 418771344,38 доларів США матеріали справи не містять.
За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно п.8 договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.2018р. останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.
Виходячи зі змісту позовної заяви, договір про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р. підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з тим, що умови договору щодо сплати курсової різниці є незаконними, оскільки чинним законодавством України не передбачено права кредитора на повторне коригування вартості товару або послуги після винесення відповідного рішення судом про стягнення заборгованості за поставлений товар/надану послугу, також неможливим є коригування суми заборгованості на курсову різницю при виконанні судового рішення, у тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів, які змінюють рішення суду.
Відповідач проти вказаних вимог заперечує, посилаючись на повну відповідність оспорюваного правочину вимогам закону.
Суд приймає до уваги заперечення відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) та вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору, тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст.524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.
При цьому, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст.533 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Виходячи зі змісту положень визначених сторонами у пп.1.1-1-10 п.1 договору №ТП-18-10-12 від 12.10.2018р., сторони передбачили необхідність встановлення ціни в еквіваленті до іноземної валюти долару США.
З урахуванням викладеного, за висновками суду, кредитор за договором має право вимагати виконання грошових зобов'язань у сумі, що дорівнює еквіваленту доларів США згідно з умовами договору.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Всупереч вимог ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірної додаткової угоди недійсною до матеріалів справи не надано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).
За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсним договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р. підлягають залишенню без задоволення.
Розглянувши зустрічну позовну заяву, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
Як було зазначено судом вище, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) заявлені вимоги про стягнення з позивача курсової різниці в сумі 869507505,53 грн.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вже було зазначено вище, згідно п.5 договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р. сторони дійшли згоди, що після закінчення строків, встановлених договором для виконання Боржником грошових зобов'язань перед Кредитором, зазначених в п.п.2.1.-2.10 п.2 цього договору, Кредитор має право вимагати від Боржника виконання грошового зобов'язання в розмірі загальної суми поточної заборгованості, яка складає еквівалент 418 771 344, 38 доларів США за вирахуванням загальної суми винагороди за переведення боргу, яка стягнута з Боржника на користь Кредитора в судовому порядку, розмір якої зазначено в п. 4 цього Договору.
В такому випадку сума, що підлягає сплаті Боржником на користь Кредитора повинна бути визначена за наступною формулою:
Сума грошового зобов'язання = «Загальна сума поточної заборгованості в еквіваленті доларів США» помножити на курс НБУ UAH/USD на день здійснення платежу та/або вимоги Кредитора відняти «Загальна сума винагороди за переведення боргу, яка стягнута з Боржника на користь Кредитора в судовому порядку».
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) розрахував курсову різницю за вказаною вище формулою, де: 869507505,53 грн. (сума грошового зобов'язання) = 418771344,38 дол.США. (загальна сума поточної заборгованості в еквіваленті доларів США) * 28,157863 (курс НБУ UAH/USD на 02.11.18р.) - 10922198637,85 грн. (загальна сума винагороди за переведення боргу, стягнута в судовому порядку).
Перевіривши наданий розрахунок позивача за зустрічним позовом, останній є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів сплати заявленої до стягнення відповідачем за зустрічним позовом курсової різниці в сумі 869507505,53 грн.
При цьому, заперечення позивача за первісним позовом щодо сплати даної суми внаслідок недійсності договору судом відхиляються з підстав, що були викладені вище.
За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов повністю доведений відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) проти зустрічного позову є необґрунтованими, зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічною позовною заявою курсової різниці в сумі 869507505,53 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за первісною та зустрічною позовною заявою відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісною позовною заявою (відповідача за зустрічною позовною заявою) повністю.
Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину - договору про врегулювання заборгованості №ТП-18-10-12 від 12.10.18р.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс", м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення курсової різниці у розмірі - 869507505,53грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таффі Плюс" (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 4, кв.1, ЄДРПОУ 41838920) курсову різницю в сумі 869507505,53 грн., судовий збір в сумі 616700,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
В судовому засіданні 26.11.18р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.18р.
Суддя М.О. Лейба