61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
26.11.2018 м.Харків Справа № 905/1984/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область
про визнання недійсним правочину
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення 314442594,66грн.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом
(відповідача за зустрічною позовною заявою): Келембет О.М., за довір.
від відповідача за первісним позовом
(позивача за зустрічною позовною заявою): Лактіонова Л.О., за довір.
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину - додаткової угоди №2/020817/17-0540-01/2018-10-12 від 12.10.18р. до договору відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.17р.
В обґрунтування первісних позовних вимог позивач посилається на те, що при укладання спірної додаткової угоди було допущено порушення приписів ч.1 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання додаткової угоди недійсною у відповідності до ст.215 Цивільного Кодексу України.
В якості правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на положення статей 11,16, 203, 215 Цивільного Кодексу України.
Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/1984/18.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.18р. відкрито провадження у справі №905/1984/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.11.18р.
08.11.18р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення курсової різниці у розмірі - 314442594,66грн.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, відповідач посилається на наявність в нього права на стягнення курсової різниці з позивача за правочином, вимоги про визнання недійсним якого заявлені у первісному позові.
Ухвалою суду від 12.11.18р. прийнято зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення курсової різниці у розмірі - 314442594,66грн. до спільного розгляду с первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину у справі 905/1984/18; об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження у справі № 905/1984/18 з первісним позовом.
13.11.18р. через канцелярію суду від відповідача (позивача за зустрічним позовом) отримано відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи у п'ятиденний строк.
13.11.18р. через канцелярію суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про розгляд справи у п'ятиденний строк.
15.11.18р. через канцелярію суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалами суду від 20.11.18р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.11.18р., відмовлено в задоволенні заяв Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область від 12.11.18р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь про розгляд справи протягом 5 днів.
26.11.18р. сторонами, відповідно до ч.6 ст.183 Господарського процесуального кодексу України, подано спільну заяву про початок розгляду справи по суті №905/1984/18 у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 26.11.18р. закрито підготовче провадження у справі №905/1984/18 та визначено розпочати розгляд справи по суті 26.11.18р.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) у судовому засіданні 26.11.18р. підтримав заявлені позовні вимоги за первісним позовом та висловив заперечення щодо зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) у судовому засіданні 26.11.18р. проти первісних позовних вимог заперечував та наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи та подані докази, господарський суд
встановив:
02.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01.
Пунктом 1 договору передбачено, що договір направлено на регламентацію цивільних правовідносин, які виникли через відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, Кредитором Новому кредитору всіх прав вимоги до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", ідентифікаційний код 05441447 (Боржник) за договором поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р. (первинний договір), який було укладено між Кредитором та Боржником зі всіма змінами та доповненнями, або у зв'язку з ним.
Згідно із пунктом 2 договору Кредитор передає (відступає) Новому кредитору усі права вимоги, які існували на дату укладання договору, або які можуть виникнути у майбутньому, Кредитора до Боржника за первинним договором або у зв'язку з ним, та усі способи захисту прав, які доступні Кредитору (права вимоги), у тому числі право вимоги виконання грошових зобов'язань за первинним договором на загальну суму 5057639540,08 грн., що підтверджені, зокрема:
2.1 постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. по справі №910/2033/16 (залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2017р. по справі №910/2033/16) на підставі яких стягнуто з Боржника:
- 2852654485,11 грн. боргу, як заборгованість Боржника перед Кредитором за фактично поставлений товар за первинним договором,
- 1220371046,64 грн. пені, як санкції за прострочення оплати товару, вказаного в п.2.1 цього договору,
- 129146765,59 грн., як 3% річних за користування грошовими коштами;
2.2 рішення господарського суду м.Києва від 12.04.2017р. по справі №910/2158/17 (залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. по справі №910/2158/17) на підставі якого стягнуто з Боржника:
- 788780104,35 грн. пені, як санкції за прострочення оплати товару, вказаного в п.2.1 цього договору,
- 66687138,39 грн., як 3% річних за користування грошовими коштами.
Пунктом 3 договору було встановлено, що моментом переходу (відступлення) права вимоги від Кредитора до Нового кредитора є дата підписання сторонами даного договору, тобто 02.08.2017р.
Актом приймання-передачі оригіналів документів за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01, який було підписано повноважними представниками сторін 02.08.2017р., підтверджувався факт передачі ТОВ "Метінвест Холдинг", та отримання ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" усіх оригіналів та/або засвідчених копій документів, що підтверджують право вимоги до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" за договором поставки № ГРД-01/10-5002 від 29.12.2010р.
02.08.2017р. ТОВ "Метінвест Холдинг" на адресу ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" було надіслано повідомлення щодо відступлення прав вимоги за договором поставки, та отримано письмову згоду від ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на укладання договору, що підтверджувалось відповідним листом. Дані обставини встановлені у рішенні господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17 та не потребують доказуванню у розумінні приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 6 договору було передбачено, що у якості оплати за права вимоги Новий кредитор, за умови передачі Кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 договору (підписання сторонами Актів приймання-передачі оригіналів документів), зобов'язується перерахувати суму у розмірі 5057639540,08 грн. на поточний рахунок Кредитора, вказаний у договорі, упродовж 5 (п'яти) робочих днів з моменту укладання даного договору (тобто, по 09.08.2017р. включно).
Відповідно до пункту 4 додаткової угоди №1 до договору, яку було укладено між сторонами 10.08.2017р. (надалі - додаткова угода), встановлено еквівалент боргу Нового кредитора в сумі 5057639540,08 грн. в іноземній валюті, а саме в доларах Сполучених Штатів Америки (англ. United States dollar). Еквівалент боргу в доларах Сполучених Штатів Америки на дату підписання цієї додаткової угоди складає 196607862,16 доларів Сполучених Штатів Америки за офіційним курсом Національного банку України на 10.08.2017р. (2572,4503 гривень за 100 доларів). Сторони визначають еквівалент грошового зобов'язання Нового кредитора (боргу) як суму в іноземній валюті в розмірі 196607862,16 доларів Сполучених Штатів Америки.
Пунктом 5 додаткової угоди №1 від 10.08.2017р. до договору про відступлення права вимоги встановлено, що Новий кредитор зобов'язався сплатити Кредитору еквівалент грошового зобов'язання (боргу) у доларах Сполучених Штатів Америки протягом 5 (п'яти) днів з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди (згідно із п.8 додаткової угоди ця дата визначається датою підписання даної додаткової угоди уповноваженими представниками сторін та скріплення її печатками підприємства - тобто не пізніше 15.08.2017р.), шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Кредитора, зазначений в договорі. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається Новим кредитором за офіційним курсом доларів Сполучених Штатів Америки, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. у справі №905/1948/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", Донецька область, м.Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кам'янське про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. у розмірі 196 607 862,16 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 5 011 613 246,21 грн., штраф у розмірі 98 303 931,08 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 2 505 806 623,11 грн., а також 3% річних у розмірі 1 647 653,67 грн. та Приватного акціонерного товариства "Донецьккокс", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 3% річних у розмірі 10000,00 грн. - задоволено; стягнуто з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" заборгованість за Договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. у розмірі 196 607 862,16 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 5 011 613 246,21 грн., штраф у розмірі 98 303 931,08 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становить 2 505 806 623,11 грн., а також три проценти річних у сумі 1 647 653,67 грн., судовий збір у розмірі 238600,00 грн.; стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДОНЕЦЬККОКС" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" три проценти річних у сумі 10000,00 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. у справі №905/1948/17 залишено без змін.
Згідно рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2017р. у справі №905/2661/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", м.Маріуполь, до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, про стягнення курсової різниці в сумі 210001406,55 грн. встановлено, що позивачем на підставі п.5 додаткової угоди №1 до договору про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р., розраховано курсову різницю за наступною формулою: КПД-КДР=КР, де
КПД - сума, що еквівалентна 196607862,16 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на 03.11.2017р., дату підписання позову (2655,8575 грн. за 100доларів США);
КДР - сума, що еквівалентна 196607862,16 доларів США відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р., за рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17 (2549,0401грн. за 100доларів США);
КР - курсова різниця.
Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем курсової різниці, суд у справі №905/2661/17 дійшов висновку що розрахунок курсової різниці у розмірі 210001406,55 грн. є вірним.
За таких обставин, рішенням господарського суду Донецької області від 19.12.2017р. у справі №905/2661/17 позовні вимоги ТОВ "Метінвест Холдінг" до, зокрема, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення курсової різниці у розмірі 210001406,55 грн. задоволено.
За змістом ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. у справі №905/1948/17 набрало законної сили 27.02.2018р., а у справі №905/2661/17 - 19.12.2017р.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. у справі №905/1948/17 встановлений факт наявності у позивача за первісним позовом перед відповідачем за первісним позовом заборгованості на підставі договору відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. у розмірі 196 607 862,16 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 19.08.2017р. становило 5011613246,21 грн., тому цей факт не повинен доводитися знову у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, також не потребує доведення факт наявності заборгованості позивача за первісним позовом з оплати відповідачу за первісним позовом курсової різниці у розмірі 210001406,55 грн.
За змістом ст.599 Цивільного кодексу України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін.
Доказів сплати Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" заборгованості в сумі 196 607 862,16 доларів США матеріали суду не надано.
За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно п.11 договору відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. останній є укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін та діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за ним.
За змістом п.14 договору зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, оформленою додатковою угодою до договору. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
12.10.2018р. сторонами підписано додаткову угоду №2/020817/17-0540-01/2018-10-12 від 12.10.2018р. до договору відступлення прав вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р., згідно якої:
- сторони дійшли згоди зафіксувати розмір поточної заборгованості (боргу) нового кредитора (позивача) перед кредитором (відповідачем) за договором про відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. (без врахування штрафних санкцій та процентів річних) та закріпити розмір заборгованості в іноземній валюті, а саме у доларах США;
- сторони визнають, та підписанням даної додаткової угоди підтверджують, що на дату підписання додаткової угоди розмір поточної заборгованості нового кредитора перед кредитором за договором (без врахування штрафних санкцій та процентів річних) складає еквівалент 196 607 862 доларів США 16 центів. Оплата даної заборгованості має відбуватися новим кредитором згідно з умовами даної додаткової угоди;
- сторони підтвердили, що частина заборгованості (без врахування штрафних санкцій та процентів річних) в загальній сумі 5 221 614 652 грн. 76 коп., стягнута з боржника на користь кредитора рішеннями господарського суду Донецької області від 11.09.2017р. по справі №905/1948/17, від 19.12.2017р. по справі №905/2661/17;
- новий кредитор зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту укладення даної додаткової угоди сплатити кредитору курсову різницю, розмір якої визначається за формулою: курсова різниця = загальна сума боргу (еквівалент поточної заборгованості нового кредитора в доларах США, в розмірі, вказаному у п.2 даної додаткової угоди) * курс НБУ UAН/USD на день здійснення платежу та/або вимоги кредитора - частина заборгованості, стягнута у судовому порядку (згідно п.3 даної додаткової угоди);
- датою оплати курсової різниці вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок кредитора, вказаний у договорі;
- дана додаткова угода вважається укладеною, набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін та діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за договором. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
Виходячи зі змісту позовної заяви, дана додаткова угода не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсною, оскільки нею змінено розмір заборгованості нового кредитора перед кредитором за договором відступлення права вимоги шляхом збільшення суми заборгованості на суму курсової різниці, фактично змінено зміст рішень господарського суду Донецької області у справах №905/1948/17, №905/2661/17, якими було стягнуто основний борг та курсову різницю в меншій сумі.
Відповідач проти вказаних вимог заперечує, посилаючись на повну відповідність оспорюваного правочину вимогам закону.
Суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору, тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України).
При цьому, за змістом ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За висновками суду, сторони уклавши додаткову угоду до договору відступлення права вимоги внесли зміни до зобов'язань, які й виникли з цього договору, проте, не до рішень суду.
Зокрема, судові рішення у справах №905/1948/17, №905/2661/17 не призвели до виникнення нових зобов'язань позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) перед відповідачем за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою), не змінило правовідносини сторін за договором, а лише розв'язало матеріально-правовий спір між сторонами, захистило порушені майнові інтереси відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою).
Одночасно, як вже вказувалось вище, дані рішення не припинили зобов'язання сторін.
Відповідно до приписів ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст.524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати ціну договору в доларах США або в будь-якій іншій іноземній валюті.
При цьому, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст.533 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Виходячи зі змісту положень укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги (з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.08.2017р.), сторони передбачили необхідність встановлення ціни в еквіваленті до іноземної валюти долару США.
З урахуванням викладеного, за висновками суду, кредитор за договором має право вимагати виконання грошових зобов'язань у сумі, що дорівнює еквіваленту доларів США згідно з умовами договору.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Всупереч вимог ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України позивачем наявності підстав для визнання спірної додаткової угоди недійсною до матеріалів справи не надано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).
За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №2/020817/17-0540-01/2018-10-12 від 12.10.2018р. до договору відступлення прав вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. підлягають залишенню без задоволення.
Розглянувши зустрічну позовну заяву, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
Як було зазначено судом вище, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) заявлені вимоги про стягнення з позивача курсової різниці в сумі 314442594,66 грн.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вже було зазначено вище, згідно додаткової угоди №2/020817/17-0540-01/2018-10-12 від 12.10.2018р. до договору відступлення прав вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.2017р. новий кредитор зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту укладення даної додаткової угоди сплатити кредитору курсову різницю, розмір якої визначається за формулою: курсова різниця = загальна сума боргу (еквівалент поточної заборгованості нового кредитора в доларах США, в розмірі, вказаному у п.1 додаткової угоди) * курс НБУ UAН/USD на день здійснення платежу та/або вимоги кредитора - частина заборгованості, стягнута у судовому порядку (згідно п.3 даної додаткової угоди).
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) розрахував курсову різницю за наступною формулою: курсова різниця (314442594,66 грн.) = загальна сума боргу (еквівалент поточної заборгованості нового кредитора в доларах США, в розмірі, вказаному у п.2 даної додаткової угоди - 196607862,16 доларів США) * курс НБУ UAН/USD на день здійснення платежу та/або вимоги кредитора (28,157863 курс НБУ UAH/USD на 02.11.2018р.) - частина заборгованості, стягнута у судовому порядку (5221614652,76 грн.).
Перевіривши наданий розрахунок позивача за зустрічним позовом, останній є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Одночасно позивачем за первісним позовом не надано суду доказів сплати заявленої до стягнення відповідачем за первісним позовом курсової різниці в сумі 314442594,66 грн.
При цьому, заперечення позивача за первісним позовом щодо сплати даної суми внаслідок недійсності додаткової угоди судом відхиляються з підстав, що були викладені вище.
За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов повністю доведений відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічною позовною заявою) та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) проти зустрічного позову є необґрунтованими, зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічною позовною заявою курсової різниці в сумі 314442594,66 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за первісною та зустрічною позовною заявою відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісною позовною заявою (відповідача за зустрічною позовною заявою) повністю.
Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74,75, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг", м.Маріуполь, Донецька область про визнання недійсним правочину - додаткової угоди №2/020817/17-0540-01/2018-10-12 від 12.10.18р. до договору відступлення права вимоги №2/020817/17-0540-01 від 02.08.17р.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг", м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область про стягнення курсової різниці в сумі 314442594,66 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" (87534, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.Нахімова, буд. 116-А, ЄДРПОУ 34093721) курсову різницю в сумі 314442594,66 грн., судовий збір в сумі 616700,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
В судовому засіданні 26.11.18р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.18р.
Суддя М.О. Лейба