ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 923/278/17
м. Одеса, пр. - т. Шевченко, 29, Південно-західний апеляційний господарський суд, зал судових засідань № 8
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання - Герасименко Ю.С.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Фермерського господарства "Лабенок" Херсонська обл. та Фермерського господарства "Оазис Півдня" Херсонська обл.,
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р.
по справі № 923/278/17
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Інвест"
за участю арбітражного керуючого Шульги Д.О.
про визнання банкрутом
суддя суду першої інстанції: Сулімовська М.Б.
час та місце винесення ухвали: 27.07.2017 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області
повний текст складено та підписано: 27.07.2017 р.
за участю представників сторін:
від ОСОБА_1: особисто
від Фермерського господарства "Лабенок" Херсонська обл.: Куценко В.В.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 р. апеляційні скарги Фермерського господарства «Лабенок» Херсонська обл. та Фермерського господарства «Оазис Півдня» Херсонська обл. прийняті до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лавриненко Л.В., суддів-учасників колегії Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г. та призначені до розгляду.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги Фермерського господарства "Лабенок" Херсонська обл. та Фермерського господарства "Оазис півдня" Херсонська обл., розглянуті в межах процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. порушено провадження у справі № 923/278/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Інвест" м. Херсон, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введеного процедуру розпорядження майном підприємства - боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шульгу Д. Л.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. за результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Інвест" м. Херсон Шульги Д. Л. про вжиття заходів забезпечення накладено арешт на посіви льону, соняшника та сої, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал - Інвест" м. Херсон та знаходяться на орендованих боржником земельних ділянках на території Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.
Вжиті місцевим господарським судом заходи передбачають також встановлення заборони третім особам на здійснення обробки та збору вказаних посівів та врожаю, а також подальшу передачу цього майна на відповідальне зберігання боржнику.
При постановленні вказаної ухвали місцевий господарський суд послався на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 66 та ст. 67 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка була чинною на час постановлення відповідної ухвали.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/287/17, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулись Фермерське господарство "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка та Фермерське господарство "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка Чаплинського району Херсонської області.
В апеляційних скаргах фермерські господарства стверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон не має відношення до посівів льону, соняшника та сої на земельних ділянках Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, оскільки саме Фермерське господарство "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка та Фермерське господарство "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка, які законно використовували перелічені в оскарженій ухвалі земельні ділянки на умовах оренди та суборенди, у квітні 2017 р. за рахунок власних коштів засіяли їх льоном, соєю та соняшником, а тому право власності на ці посіви належить саме їм.
Апелянти зауважують на тому, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий господарський суд не дослідив, чи дійсно Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон виконувало відповідні сільськогосподарські роботи на перелічених в ухвалі земельних ділянках.
Розглянувши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/278/17, заслухавши доводи та заперечення присутніх в судовому засіданні представників, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції від 19.01.2013 р.), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах оскарження, клопотання про вжиття заходів до забезпечення, арбітражний керуючий - розпорядник майна Шульга Д.Л. зазначає, що, починаючи з 10.07.2017 р. невідомі особи здійснюють виїзди на територію земельних ділянок, що перебувають в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон, та проводять роботи по обробці врожаю, який належить боржнику, використовуючи при цьому сільськогосподарську техніку, власником якої є невстановлена особа.
На підтвердження вказаного факту комісією у складі арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника та працівників підприємства, складено акт від 13.07.2017 р., та зафіксовано факт обробки невідомими особами посівів льону, соняшника та сої, які належать боржнику і ростуть на земельних ділянках, що знаходяться в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон.
Місцевий господарський суд за результатами розгляду цього клопотання дійшов висновку, що вказані посіви льону, сої та соняшнику є власністю боржника і вжив заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Підстави набуття права власності визначені статтею 328 Цивільного кодексу України.
За приписами цієї норми право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається зі змісту апеляційних скарг Фермерського господарства "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка та Фермерського господарства "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка, останні стверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон не має відношення до посівів льону, соняшника та сої на земельних ділянках Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, оскільки саме вони, законно використовуючи перелічені в оскарженій ухвалі земельні ділянки на умовах оренди та суборенди, у квітні 2017 р. за рахунок власних коштів засіяли їх льоном, соєю та соняшником, а тому право власності на ці посіви належить саме їм.
Отже, враховуючи викладені обставини, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон, Фермерським господарством "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка та Фермерським господарством "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка існує спір про право, вирішення якого повинно відбуватись в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що посіви льону, соняшника та сої, які станом на 27.07.2017 р. перебували на земельних ділянках Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон є передчасним.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/278/17 підлягає зміні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали висновків місцевого господарського суду про те, що посіви льону, сої та соняшника на перелічених судом земельних ділянках Надеждівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон.
В свою чергу, враховуючи обставини справи, існування між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон, Фермерським господарством "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка та Фермерським господарством "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка спору про право власності на посіви льону, сої та соняшника, порушення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вжиті місцевим господарським судом заходи є розумними та адекватними, а тому ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/278/17 в цій частині підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 267-282 ГПК України, суд
Апеляційні скарги Фермерського господарства "ЛАБЕНОК" с. Хрестівка та Фермерського господарства "ОАЗИС ПІВДНЯ" с. Надеждівка задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. по справі № 923/278/17 змінити.
Виключити зі змісту мотивувальної та пунктів 2-5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/278/17 частину речення, яка складається зі слів: «що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал - Инвест" м. Херсон».
В решті ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.07.2017 р. у справі № 923/278/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018 р.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді: О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк