15 листопада 2018 рокуЛьвів№857/1224/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №813/1537/18 (винесене головуючим суддею Костецьким Н.В. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність, виплату коштів,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність, виплату коштів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом управління поліції охорони у Львівській області від 29.12.2017 №323 о/с позивача звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 14 років 01 місяць 25 днів, до вислуги років зараховано стаж на пільгових умовах 01 рік 03 місяці 04 дні. Стверджує, що грошова допомога відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу при звільненні не виплачувалася. ОСОБА_1 22.03.2018 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив повідомити яким документом та в якій сумі службовими особами нараховано/погоджено одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби. Однак, відповідач повідомив, що оскільки написана заява на отримання допомоги у зв'язку із інвалідністю то вихідна допомога при звільнені за вислугу років не передбачена.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року позов задоволено повністю. Зобов'язано управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повний відпрацьований останній місяць.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом неповно та неправильно встановлені обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що частина 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає виплати одноразової грошової допомоги лише такій звільненій особі, яка при звільненні має право на пенсію за цим Законом, оскільки право на пенсію позивача згідно згаданого Закону на момент звільнення не мав, виплата йому одноразової грошової допомоги Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачена. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує. ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції, обіймаючи посаду молодшого інспектора взводу реагування №3 батальйону №1 полку управління поліції охорони у Львівській області, маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції.
Наказом управління поліції охорони у Львівській області від 29.12.2017 №323 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з 29.12.2017 звільнено через хворобу за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону «Про Національну поліцію». Вислуга років в календарному обчисленні на день звільнення позивача становила 14 років 01 місяць 25 днів, до вислуги років зараховується стаж на пільгових умовах 01 рік 03 місяці 04 дні.
22.03.2018 ОСОБА_1 звернувся із запитом до управління поліції охорони у Львівській області, в якому просив повідомити яким документом та у якій сумі службовими особами Національної поліції України чи управління поліції охорони у Львівській області нараховано/погоджено одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1
Управління поліції охорони у Львівській області надано відповідь на запит, викладену у листі від 27.03.2018 №942/43/33/02-2018, в якому зазначило, що позивач на час звільнення не мав права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону та постанова КМ України від 17.07.1992 №393 на позивача не розповсюджується.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивач належить до осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вказана норма права встановлює певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. Так, зазначена допомога виплачується особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також умовою виплати відповідної допомоги є звільнення зі служби за станом здоров'я.
Аналогічне положення закріплено в абзацах першому пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМ України від 17 липня 1992 року №393), згідно з якими військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 проходив службу в управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України та наказом управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 29.12.2017 №323о/с був звільнений зі служби в поліції у зв'язку з хворобою за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону «Про Національну поліцію».
Як свідчать встановлені обставини справи, станом на час звільнення з органів поліції, вислуга років позивача складала 14 років 01 місяць 25 днів, до вислуги років зараховано стаж на пільгових умовах 01 рік 03 місяці 04 дні, разом 15 років 04 місяці 29 днів.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 належить до осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що надає йому право на отримання одноразової грошової допомоги.
Слід зазначити, що одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, зокрема, які звільняються із служби за станом здоров'я має разовий характер.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача, що на даний час проводиться оформлення документів щодо надання грошової допомоги позивачу відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки виплата допомоги позивачу по інвалідності не є предметом даного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №813/1537/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. С. Затолочний
Повний текст постанови складено 23.11.2018р.